Справа №348/639/25
Провадження № 2/348/574/25
26 червня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Бурдун Т.А.,
за участі секретарів судового засідання Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Надвірна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, представник позивача- адвокат Римарук Юрій Ігорович,-
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Римарук Ю.І., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2025 року позивач дізналася, що 03 лютого 2022 року постановою старшого державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бабчук О.М. відкрито виконавче провадження №68479875 щодо виконання виконавчого напису № 21732 від 15.06.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф. про звернення та стягнення з ОСОБА_1 та задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 29 096,77 грн. на підставі виконавчого напису №21732 від 15.06.2021 року. На даний час у виконавчому провадженні №68479875 винесена та діє постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 07.03.2025 року. Як вбачається з виконавчого напису №21732 від 15.06.2021 року ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» 20 липня 2013 р. уклали кредитний договір №025- 99972-190713, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості становить 27 897,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 16 592,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 11 305,00 грн. Загальна заборгованість боржника становить 29 096,77 грн. (включно з платою за вчинення виконавчого напису). У зв'язку з невиконанням зобов'язання за кредитним договором, 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис №21732, яким стягнуто з позивача заборгованість за Кредитним договором за період з 18.06.2020 року по 06.04.2021 року на загальну суму 29 096,77 грн.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №68479875 позивач вважає, що виконавчий напис № 21732 від 15.06.2021 року є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки розмір боргових зобов'язань позивача перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», який визначений у виконавчому написі, не є підтвердженим. Так, згідно з виконавчим написом АТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за цим кредитним договором відповідачу на підставі договору №2262/К від 18.06.2020, однак в матеріалах виконавчого провадження №68479875 та до тексту виконавчого напису не долучено оригіналу чи засвідченої копії вказаного договору про відступлення права вимоги. Підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса за його вчиненням була заборгованість, що утворилась у зв'язку з простроченням виконання боржником (позивачем) зобов'язань за кредитним договором №025-99972-190713 від 20 липня 2013 р., укладеним між АТ «Дельта Банк» та Позивачем. Будь-яких зобов'язань перед АТ «Дельта Банк» чи ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором не має, суму кредиту позивачем було сплачено у повному обсязі понад 7 років тому. Крім того, відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, відсутні будь-які розрахунки та/або виписки з рахунку позивача, що свідчать про заборгованість, тому через відсутність доказів наявності боргу у визначеному відповідачем розмірі, в останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення боргу. Слід звернути увагу, що перед вчиненням оскаржуваного виконавчого напису, стягувач (відповідач) зобов'язаний був надіслати письмове повідомлення про зобов'язання на адресу боржника (позивача), однак позивач взагалі не отримувала письмові претензії від АТ «Дельта Банк» або відповідача, їй особисто не направлялись документи ні від відповідача, ні від державного виконавця. Отже, оспорюваний напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, оскільки нотаріус вчинив оскаржуваний напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора (відповідача).
На підставі наведеного позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 18.03.2025 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі по цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та витребувано у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» належним чином завірену копію кредитного договору №025-99972-190713 від 20 липня 2013 року.
Ухвалою суду від 18.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення, яке проводиться на підставі виконавчого напису №21732 від 15.06.2021 року.
Ухвалою суду від 16.05.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Римарук Ю.І. в судове засідання не з'явились, представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового засідання судом повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету відповідача у системі «Електронний суд», які отримано відповідачем, про що свідчать довідки про доставку електронного документу, які містяться в матеріалах справи. Подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно якого категорично не погоджується з доводами позивача та заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, розгляд справи просить здійснювати без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.51-53).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. у судове засідання не з'явилася, про день, місце та час судового засідання судом повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового засідання судом повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.66).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти позову, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис № 21732 від 15.06.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є бБоржником за Кредитним договором №025-99972-190713 від 20.07.2013 року, укладеним з АТ «Дельта Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступлення права вимоги за кредитними договорами №2262/К від 18.06.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ідентифікаційний код юридичної особи 35234236 (Новий Кредитор), місцезнаходження: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, далі іменоване - стягувач, заборгованості за Кредитним договором №025-99972-190713 від 20.07.2013 року. Строк платежу за Кредитним договором №025-99972-190733 від 20.07.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.06.2020 року по 06.04.2021 року. Сума заборгованості становить 27897,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 16592,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 11305,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 29096,77 гривень.(а.с.10).
Згідно постанови старшого державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабчук О.М. від 03.02.2022 року відкрито виконавче провадження № 68479875 відповідно до виконавчого напису № 21732 від 15.06.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 29096,77 гривень. (а.с.11).
Згідно постанови старшого державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабчук О.М. від 07.03.2025 року відповідно до виконавчого напису № 21732 від 15.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 29096,77 грн. постановлено накласти арешт на грошові/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 12).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N»282/20595 (надалі - «Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (надалі - «Перелік»).
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між фінансовою установою та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17.
У змісті позовної заяви з посиланням на письмові докази, сторона позивача звертає увагу суду на той факт, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально.
Наданий стороною відповідача примірник заяви № 025-99972-190713 від 19.07.2013 не містить суми кредиту, умов щодо строку та сплати відсотків та інших умов договору, також не містить нотаріального посвідчення ( а.с.69).
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна позиція закріплена в постанові Великої палати Верховного Суду від 21.09.2021 року № 910/10374/17.
Окрім вищенаведених норм чинного законодавства, що впорядковують питання можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу за наявності безспірності заборгованості, слід звернути увагу на інші умови, обов'язковість дотримання яких передбачена при вчиненні нотаріусами виконавчих написів.
Як окреслив у своїй постанові Верховний Суд від 27.08.2020 року у справі №554/6777/17, провадження № 61-19494св18: «У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому, врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, в цій же постанові Верховний Суд зазначає, що «Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання».
Разом з тим, з огляду на зазначене, у матеріалах справи відсутні жодні повідомлення від кредитора про існування заборгованості та необхідності її погашення протягом встановленого відповідного строку або письмової вимоги про усунення порушень чи письмового повідомлення перед вчиненням виконавчого напису. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Таким чином, у разі відсутності жодних повідомлень від стягувача, зазначене свідчить про спірність боргу, оскільки, об'єктивно позбавило можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості, відступлення права вимоги та можливості надати свої заперечення щодо її розміру або оспорити вимоги відповідача, а відтак, позивач не мав можливості подати заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення такого виконавчого напису.
Отже, оскільки, нотаріус не переконався у виконанні вищезазначених дій відповідачем, не звернув увагу на відсутність цих документів, отже, не перевірив безспірність права вимоги відповідача до позивача, що свідчить про недотримання нотаріусом вимог п.п.2.3 п.2 гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, а відтак, про спірність боргу.
Відтак, встановлення наявності безспірної заборгованості, як того вимагає ст. 88 Закону України «Про нотаріат» можливе лише за наявності достовірної та повної інформації щодо суми заборгованості боржника.
В той же час, в матеріалах справи не міститься належного документу, що підтверджує безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 та встановлює прострочення виконання нею зобов'язання за Кредитним договором №025-99972-190733 від 20.07.2013 року.
Судом не встановлено, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису у розпорядженні приватного нотаріуса Данич О.Ф. містився належний документ, що підтверджує безспірність заборгованості боржника та встановлює прострочення виконання зобов'язання.
Представник позивача ствердив, що позивач погасила заборгованість за вказаним кредитом у повному обсязі 7 років тому. Дана обставина відповідачем не була спростована.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зауважує наступне.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 19/25 про надання правової допомоги від 17.03.2025 (а.с.89-91), додаткову угоду до договору № 19/25 від 17.03.2025, складену 15.05.2025 року (а.с.92), акт щодо надання юридичних послуг по договору № 19/25 від 17.03.2025 на суму 15000,00 грн. (а.с.93).
В матеріалах справи також містяться: ордер серія АТ № 1096021 від 17.03.2025 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю 632 від 08 лютого 2008 року (а.с.6-7).
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Як вбачається з ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд вважає, що у даному випадку, категорія цієї справи не є складною, і зазначені адвокатом юридичні послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат і є завищеними, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, а також беручи до уваги клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно задоволених вимог.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 968,96 грн., що підтверджується квитанцією ІD:5384-4947-8962-3984 від 17.03.2025 (а.с. 5) та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн, що підтверджується квитанцією ІD:9309-1201-2721-7644 від 17.03.2025 (а.с.18).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 21732 від 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості на загальну суму 29096,77 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору при подачі позову у розмірі 968,96 грн. та витрати на оплату судового збору при подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн., а всього стягнути 1 453,44 (одну тисячу чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.00 коп.
Заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Надвірнянського районного суду від 18 березня 2025 року, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Римарук Юрій Ігорович, адреса місця знаходження: 76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Софрона Мудрого, 16.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кор п. 28.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 9.
Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місця знаходження: 78400, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Михайла Грушевського,буд.18.
Суддя: Т.А.Бурдун