Справа № 346/1395/25
Провадження № 1-в/346/141/25
20 червня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, клопотання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимий), про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
по кримінальному провадженню № 12019050780000752, в якому ОСОБА_4 вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2020 року визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та 3 ст.186 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, але вироком Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року цей вирок було змінено в частині покарання та призначено ОСОБА_4 на підставі ст.70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі,
Засуджений ОСОБА_4 який відбуває покарання в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)», звернувся до суду із клопотанням в якому просив звільнити його на невідбутий термін умовно достроково (а.с.1-3 судова справа).
Позиції учасників провадження.
Позиція засудженого та його захисника. Просили застосувати до засудженого умовно дострокове звільнення, оскільки він працює, одержував заохочення та його поведінка вказує, що він виправився. У зв'язку з чим засуджений має право на вирішення питання щодо нього умовно дострокового звільнення.
Аргументи прокурора. Просила відмовити у задоволенні подання колонії.
Оцінка суду.
Частина 2 статті 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Разом з цим, частиною 1 статті 81 КК України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Але частиною 2 і пунктом 3 частини 3 статті 81 КК України уточнюється, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також за умови (якщо засуджений відбуває покарання за вчинений умисний особливо тяжкий злочин), що засуджений фактично відбув не менше трьох четвертих строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2020 року, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та 3 ст.186 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі (а.с. 14-18, частини І особової справи засудженого).
Однак вироком Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року, який набрав законної сили 12.01.2021 року, цей вирок було змінено в частині покарання та призначено ОСОБА_4 на підставі ст.70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі (а.с.20-22,23частини І особової справи засудженого).
При цьому строк відбування покарання, правильно рахується колонією, зокрема з 06 вересня 2019 року, оскільки для виконання вироку його було затримано саме 06.09.2019 року (а.с.3-4 частини І особової справи засудженого).
І наразі, засуджений ОСОБА_4 продовжує відбувати призначене йому покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 2 та 3 статті 186 КК України та з урахуванням змісту зазначених вироків, покарання було призначено засудженому за вчинення ним умисного тяжкого злочину, якими є злочини, передбачені частиною 2 та 3 статті 186 КК України.
Тому суд погоджується з учасниками провадження у тому, що засудженим доведено, що станом на дату розгляду подання судом, він дійсно фактично відбув вже більше ніж дві третини строку покарання, призначеного йому судом за умисні тяжкі злочини.
Як вже вказувалось судом вище, умовно-дострокове звільнення може бути застосоване виключно, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Через, що суд враховує і положення частини 1 статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України за якими, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. При цьому суд відзначає, що з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
І суд одразу зазначає, що 20 листопада 2023 року ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області суд відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки обставини в сукупності свідчили про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення достатнім для застосування умовно-достокового звільнення відповідно до положень ст.81 КК України. У зв'язку із чим, суд може досліджувати докази і давати оцінку стану виправлення засудженого тільки після винесення цієї ухвали, оскільки судом вже було встановлено, що до 20 листопада 2023 року останній не довів своє виправлення (а.с.203-205 частини І особової справи засудженого)
І тому суд відзначає наступне:
- 01.03.2024 року було укладено договір цивільно-правового характеру про надання послуг № ДП 71-21 згідно якого ОСОБА_4 повинен приймати участь у плетінні напівпоклектів малопомітної перешкоди, і відповідно до Акту Тоткало зробив 0,83 штуки та 2,85 штуки (а.с.231,233 частина 2 особової справи засудженого);
- випискою із наказу від 02 липня 2024 року 48-ПЗ-24 ОСОБА_4 було оголошено подяку за додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у 2 кварталі 2024 року. (а.с.236 частина 2 особової справи засудженого);
- відповідно до цивільно правових договорів № Ц-20 та Ц-93 ОСОБА_4 зобов'язався надати послуги обплетення виробу в кількості 19 та 14 штук (а.с. 237,238 частина 2 особової справи засудженого).
- згідно з випискою від 05 грудня 2024 року ОСОБА_4 поставлено на профілактичний облік як схильного до само ушкодження, однак рапотрами підтверджується, що в результаті проведеної роботи намірів скоїти само ушкодження вказаний засуджений не висловлював, з іншими засудженими не конфліктний, підтримує доброзичливі та рівні стосунки (а.с. 239,246,247,249 частина 2 особової справи засудженого).
- відповідно до цивільно правового договору № 2111 ОСОБА_4 зобов'язався надати послуги обплетення виробу в кількості 20 штук (а.с. 251 частина 2 особової справи засудженого).
- опитувальним листом від 20.02.2025 року щодо можливості застосування статті 81 КК України до засудженого ОСОБА_4 встановлено, що останній не заслуговує на застосування вищезазначеної статті 81 КК (а.с. 252 частина 2 особової справи засудженого);
- відповідно до характеристики від 20.02.2025 року ОСОБА_4 , встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється, як високий (а.с. 253-255 частина 2 особової справи засудженого).
- висновком щодо ступеня виправлення засудженого, комісія колонія дійшла одноголосного рішення про те, що ОСОБА_4 не став на шлях виправлення, набрав 43 бали (а.с.259-261 судової справи);
- випискою з протоколу № 4 від 20.02.2025 року щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81,107 КК України), заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, заміни невідбутної покарання більш м'яким, вирішено відмовити ОСОБА_4 оскільки останній не довів своє виправлення (а.с. 263 частини ІІ особової справи засудженого)
- відповідно до цивільно правового договору № ц-3 та № ц-53 ОСОБА_4 зобов'язався надати послуги обплетення крісла в кількості 24 та 22 штуки (а.с. 268,276 частина 2 особової справи засудженого).
- згідно з характеристикою від 02.06.2025 року ОСОБА_4 , до засудження останній не працював, в установі працює у виробничій майстерні. До роботи відноситься посередньо, не бере активної участі у програмах ДВВ, перебуває на профілактичному обліку, як схильний до вчинення самоушкодження. Перебував на профілактичному обліку, як особа, яка допускає злісні порушення установленого порядку відбування покарання. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як високий (а.с.36-40 судової справи).
- довідкою про заохочення та стягнення засудженого встановлено, що ОСОБА_4 було оголошено 4 подяки, а саме 11 січня 2022 року за зразкову поведінку та активну участь в благоустрої установи, 04.04.2023 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-вионавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у І кварталі 2023 року; 03.10.2023 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-вионавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у ІІІ кварталі 2023 року; 02.07.2024 за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-вионавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у IІ кварталі 2024 року (а.с.41 судової справи).
Разом з цим 07.02.2020 року ОСОБА_4 оголошено догану за зберігання заборонених предметів, 02.04.2021 року оголошено догану за зберігання заборонених предметів, 09.04.2022 року оголошена сувора догана за зберігання заборонених предметів, 30.04.2021 року у вигляді догани за встановлення міжкамерного зв'язку, 14.06.2022 року у вигляді попередження за зберігання заборонених предметів. Вказані дисциплінарні стягнення на даний момент погашені (а.с. 41 судової справи).
Довідкою від 02.06.2025 року також встановлено, що ОСОБА_4 виявив бажання приймати участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». До участі у даній програмі відноситься посередньо, активної участі не бере, має низьку мотивацію щодо виконання заходів передбачених програмою (а.с. 42 судової справи)
- довідкою від 02.06.2025 року також встановлено, що ОСОБА_4 залучається до виконання робіт з благоустрою місць позбавлення волі без оплати праці, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених згідно графіка чергування, який складається кожного місяця начальником відділення, затверджується першим заступником начальника установи, де засуджений в порядку черговості у неробочий час і не більше як на дві години на день залучається, до прибирання приміщень гуртожитку відділення СПС № 7. Дані роботи виконує під контролем працівників персоналу установи. ОСОБА_4 не виявляє самостійного бажання позачергово залучатись до виконання робіт з благоустрою місць позбавлення волі (а.с. 43 судової справи).
- довідкою № 227 про працевикористання засудженого ОСОБА_4 встановлено, що останній дійсно був працевлаштований з січня 2023 року по липень 2023 року, грудень 2023 року, з лютого 2024 року по червень 2024 року, серпень 2024 року, листопад 2024 року, січень 2025 року та березень-квітень 2025 року (а.с. 44 судової справи). Але до роботи відноситься посередньо (а.с.36-40).
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих йому колонією доказів, у їх сукупності, суд констатує, що засудженим не доведено те, що він дійсно вже повністю пройшов процес позитивних змін і своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд зазначає, що відбуття передбаченої законом частини покарання, наявність 4 подяк, а також факт добровільного працевлаштування засудженим, зважаючи на невеликий період праці та відношення до неї засудженого, не можуть бути визнані достатніми підставами для застосування судом статті 81 КК України, оскільки це, а також усі обставини викладені судом вище прямо вказують на те, що засуджений тільки став на шлях виправлення, а не довів своє виправлення, але тільки останнє є єдиною підставою для застосування судом умовно-достроково звільнення засудженого.
При цьому суд відзначає, що він не згідний із аргументами засудженого і його захисника про те, що сам факт того, що засудженому залишилось відбувати покарання тільки 2 місяці і 16 днів суд повинен враховувати для вирішення питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення. Позаяк, єдиною підставою для його застосування є доведення засудженим свого повного виправлення.
Тому, подання колонії не підлягає задоволенню.
Тож керуючись статтями 1-33,84-99,321,342-372,392-395,532-539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років, на невідбутий строк, що залишився: 2 (два) місяці 16 (шістнадцять) днів.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошено 25 червня 2025 року об 17 годині 10 хвилин.
Головуючий суддя : ОСОБА_1