Справа № 344/7393/25
Провадження № 2/344/3105/25
(заочне)
23 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю:секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за :
- кредитним договором №15867-02/2024 в розмірі 14 608,85 грн., з яких 8 347,85 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 261 грн. сума заборгованості за процентами;
- договором позики №2837237 в розмірі 22 732,50 грн., з яких : 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 732,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн. сума заборгованості за пенею;
- договором позики №79924149 в розмірі 13 792 грн., з яких : 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 800 грн. сума заборгованості за відсотками, 7 992грн. сума заборгованості за пенею.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15867-02/2024.
19.09.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 14 608,85 грн., з яких 8 347,85 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 261 грн. сума заборгованості за процентами.
Також, 09.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2837237.
14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - права Вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22 732,50 грн., з яких : 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 732,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн. сума заборгованості за пенею.
31.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79924149.
14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - права Вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №36 від 28.10.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13 792 грн., з яких : 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 800 грн. сума заборгованості за відсотками, 7 992грн. сума заборгованості за пенею.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за вказаними договорами в розмірі 51133,35 грн., яку позивача просить стягнути та судові витрати в розмірі 3028 грн. (а.с. 1-7).
25.04.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 59-60).
28.04.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а.с. 62-63).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 16.06.2025 не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
10.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання фінансового кредиту №15867-02/2024, відповідно до якого клієнту на умовах строковості, зворотності, платності, надано кредит в розмірі 12 000 грн. ( п. 1.1. договору), строком на 120 днів, тобто до 08.06.2024, наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування (п. 1.2.), процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту ( п.1.4.1.). Договір підписано електронним підписом W1561 (а.с. 8-10). Про вказане також свідчить паспорт споживчого кредиту ( а.с. 12).
Згідно з п.1.6. даного Договору, кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №46521-02/2024 від 10.02.2024, реальна річна процентна ставка 101094,05 %, загальна вартість кредиту 48000 грн., проценти за користування кредитом 36000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Аванс Кредит» за кредитним договором №15867-02/2024 від 10.02.2024 станом на 19.09.2024 заборгованість становить 14 608,85 грн., з яких 8 347,85 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 261 грн. сума заборгованості за процентами.
19.09.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір факторингу №19092024, відповідно до якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (а.с. 13-15).
За актом прийому передачі Реєстру боржників за вказаним договором факторингу, передано та відповідно прийнято реєстр боржників (а.с. 16).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №15867-02/2024 в розмірі 14 608,85 грн., з яких : 8 347,85 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 261 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 17).
09.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №2837237 (з фіксованою процентною ставкою). Сума позики - 7000,00 грн., строком на 30 днів, дата повернення позики 08.06.2024. Денна процентна ставка 0,827%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%, пеня - 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка 1373,99%, орієнтована загальна вартість позики - 8 732,50 грн., що також відображено у Графіку платежів - проценти за користування кредитом - 1 732 грн. (а.с. 23-26).
Також, 31.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №79924149 (на умовах повернення позики в кінці троку позики). Сума позики - 4000,00 грн., строком на 30 днів, дата повернення позики 29.06.2024. Денна процентна ставка 1,50%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%, пеня - 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка 10640,17%, орієнтована загальна вартість позики - 5 800 грн., що також відображено у Графіку платежів - проценти за користування кредитом - 1 800 грн. (а.с. 36-39).
При цьому, 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу №14/06/21 ( а.с. 27-29). За цим договором ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений в реєстрі. Додатковою угодою №2 від 28.07.2021 до цього договору ( а.с. 30) було внесено зміни до п. 1.3. договору, в частині повідомлення боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних. Додатковою угодою №7 від 13.06.2022 до цього договору (а.с. 31) п. 9.1. Договору викладено в наступній редакції: Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками, договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, ал у будь-якому випадку до повного його виконання сторонами, у випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
У відповідності до додаткової угоди №37 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 32) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» уклали дану угоду про загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно із реєстром боржників №31 від 25.09.2024. В якості ціни продажу фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить від основної суми заборгованості.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників №31 від 25.09.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 позивач прийняв Реєстр Боржників №31, від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», після чого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» переходять Права вимоги Заборгованості від боржників і ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а.с. 33).
Згідно із витягу з реєстру боржників №31 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 34), який сформовано представником позивача 27.03.2025, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики №2837237 становить 22 732,50 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором позики № 75366259 від 09.05.2024 (а.с. 35), станом на 28.02.2025 заборгованість за даним договором не погашена. Залишок заборгованості становить 22 732,50 грн., з яких : 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 732,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн. нарахування яких є незмінним з 25.09.2024, сума заборгованості за пенею.
У відповідності до додаткової угоди №42 від 28.10.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 40) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» уклали дану угоду про загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно із реєстром боржників №36 від 28.10.2024. В якості ціни продажу фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить від основної суми заборгованості.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників №36 від 28.10.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 позивач прийняв Реєстр Боржників №36 кількістю 5184, від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», після чого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» переходять Права вимоги Заборгованості від боржників і ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а.с. 41).
Згідно із витягу з реєстру боржників №36 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 42), який сформовано представником позивача 27.03.2025, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики №7992414 становить 13 792 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором позики №7992414 від 31.05.2024 (а.с. 43), станом на 28.02.2025 заборгованість за даним договором не погашена. Залишок заборгованості становить 13 792 грн., з яких : 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 800 грн. сума заборгованості за відсотками, 7 992грн. сума заборгованості за пенею.
У відповідності до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205, 207 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
З частини першої статті 1077 ЦК України та частини п'ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.
У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.
Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18).
Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 27.12.2007 серія та номер ФК №183 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою компанією та має право здійснювати фінансові послуги, зокрема надавати послуги факторингу без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства.
Отже, позивач набув право Вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором на законних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що в електронній формі 10.02.2024 було укладено кредитний договір №15867-02/2024 на суму 9 000 грн.
Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за даними кредитними договорами.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором №15867-02/2024 від 10.02.2024 в розмірі 8 347,85 грн., та 6 261 грн. процентів, що становлять 14 608,85 грн.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики №2837237 від 09.05.2024 та договором позики №79924149 від 31.05.2024.
Договір позики за своєю правовою природою є реальним договором.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позивач (кредитор) зобов'язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв'язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, розмір заборгованості тощо.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).
Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, з досліджених доказів вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано жодного доказу, який би підтверджував факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, як вказано у договорах позики.
Тобто, позивач фактично не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов'язань щодо надання грошових коштів у розмірі визначеному у договорі позики (з фіксованою процентною ставкою) №2837237 від 09.05.2024, та договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79924149 від 31.05.2024, а, відповідно, і не підтвердив факт виникнення у відповідача ОСОБА_2 обов'язку повернути позику, сплатити проценти та інші платежі на умовах, визначених у цих договорах.
До позовної заяви доданий розрахунок заборгованості за спірним договором, здійснений представником позивача ОСОБА_3 .
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості, створений самим позивачем та не є первинними документами, які підтверджують факт отримання кредиту, користування ним, наявність та розмір заборгованості. Зокрема, розрахунок не містить даних про процентну ставку за якою нараховувались проценти, період та підстави їх нарахування, наявність чи відсутність нарахувань за понадстрокове користування кредитними коштами, тощо, та не узгоджується із умовами договорів, Таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Інформація зазначена в цьому розрахунку заборгованості і сам розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути належними та допустимими доказами наявності заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази факту існування та розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2837237 від 09.05.2024, та договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79924149 від 31.05.2024 перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Також, позивач стверджує, що на підставі договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2837237 від 09.05.2024, та договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79924149 від 31.05.2024.
Втім, суд вважає недоведеним твердження позивача про те, що до нього перейшло право вимоги за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2837237 від 09.05.2024, та договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79924149 від 31.05.2024 (реєстр боржників № 31 та реєстр боржників № 36).
Зокрема, судом встановлено, що договір позики №2837237 від 09.05.2024 між ТОВ та відповідачем у цій справі, укладений 09.05.2024, договір позики №79924149 від 31.05.2024 - 31.05.2024, тобто після укладення 14.06.2021 року договору факторингу між «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за умовами якого клієнт ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав фактору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якими настав, та які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги ( п.1.1 договору факторингу) та за п.2.2.1 договору факторингу - дійсних прав вимог.
Так, згідно з ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Отже, питання про те, чи могло перейти до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2837237 від 09.05.2024, та договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79924149 від 31.05.2024 , суд вирішує, виходячи зі змісту домовленостей між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в контексті того, чи передбачалася можливість передачі майбутніх прав вимоги.
Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Суд звертає увагу на те, що договір факторингу №14/06/21, не містить положень, які б свідчили про те, що клієнт відступив фактору Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників.
Відтак, аналіз положень Договору факторингу дає підстави вважати, що вимога до боржника ОСОБА_1 не могла входити у Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, а сам договір факторингу не передбачає передачу абстрактних вимог за кредитними договорам, які будуть укладені у майбутньому, як і додатки до такого.
За таких обстави, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів на підставі та на умовах договору позики № 2837237 від 09.05.2024, та договору позики № 7992414 від 31.05.2024, наявності та розміру заборгованості відповідача за цим договором, порядку та підстав нарахування відсотків, періоду такого нарахування та процентної ставки, за якою такі нарахування здійснювалися тощо. Також, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за договором позики № 2837237 від 09.05.2024, та договору позики № 7992414 від 31.05.2024 до відповідача, а відтак і право вимоги до нього.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором позики № 2837237 від 09.05.2024, та договору позики № 7992414 від 31.05.2024 необхідно відмовити.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 865,10 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №15867-02/2024 в розмірі 14 608 ( чотирнадцять тисяч шістсот вісім) гривень, з яких 8 347 ( вісім тисяч триста сорок сім) гривень 85 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 261 ( шість тисяч двісті шістдесят одна) гривня сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 865 ( вісімсот шістдесят п'ять) гривень 10 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи :
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, адреса : вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ;
Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.