Справа № 344/11169/25
Провадження № 1-кс/344/4663/25
26 червня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту та повернення майна у кримінальному провадженні №12025091010000796, -
25 червня 2025 року представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12025091010000796 від 02 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, у якому громадянину ОСОБА_5 оголошено відповідне повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2025 року у справі № 344/8395/25 (провадження № 1-кс/344/3644/25) накладено арешт на видане фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 працівникам поліції майно, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події, а саме: два планшети марки «IPad» 2025 Wi-Fi 128GB Silver (MD3Y4) серійні номера JC6MY25YVR, K7FNMX7DF0, мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Natural Titanium, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB White Titanium, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025 2 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_5 , IMEI 2 НОМЕР_6 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_7 , IMEI 2 НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Desert Titanium, IMEI 1 НОМЕР_9 , IMEI 2 НОМЕР_4 .
ОСОБА_3 є потерпілим у даному кримінальному провадженні. Вилучені речі належать йому на праві власності та є предметами його підприємницької діяльності. З кожним днем вказані речі знецінюються, що призведе до того, що через невеликий проміжок часу вони значно втратять свою вартість і на час прийняття кінцевого рішення у справі їх вартість буде на половину меншою, тим самим буде неможливо відшкодувати завдані збитки.
Враховуючи вищевказане, а також те, що стороною обвинувачення проведено всі необхідні слідчі дії щодо вилучених речей, забезпечуючи права власника вищенаведених речей, які належать ОСОБА_7 , заявник вважає, що зняття арешту на дане майно не буде процесуальною перешкодою для забезпечення належного правового статусу цих речей у кримінальному провадженні як речових доказів та для подальшого здійснення досудового розслідування загалом.
За наведених обставин просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2025 року у справі № 344/8395/25 (провадження № 1-кс/344/3644/25) на наступне майно: два планшети марки «IPad» 2025 Wi-Fi 128GB Silver (MD3Y4) серійні номера JC6MY25YVR, K7FNMX7DF0, мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Natural Titanium, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB White Titanium, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025 2 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_5 , IMEI 2 НОМЕР_6 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_7 , IMEI 2 НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Desert Titanium, IMEI 1 НОМЕР_9 , IMEI 2 НОМЕР_4 та повернути вищевказане майно власнику ОСОБА_3 .
Представник заявника адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив подане клопотання задовольнити.
Від слідчої надійшла заява, в якій остання не заперечила щодо скасування арешту майна в частині його зберігання.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12025091010000796 від 02 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2025 року з метою збереження речових доказів, накладено арешт на 7 одиниць техніки марки «Apple», а саме: два планшети марки «IPad» 2025 Wi-Fi 128GB Silver (MD3Y4) серійні номера JC6MY25YVR, K7FNMX7DF0, мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Natural Titanium, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB White Titanium, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025 2 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_5 , IMEI 2 НОМЕР_6 мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Black Titanium, IMEI 1 НОМЕР_7 , IMEI 2 НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» 256GB Desert Titanium, IMEI 1 НОМЕР_9 , IMEI 2 НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_6 .
Ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-174 цього Кодексу.
Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів. Вказане заявником у клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оцінюючи доводи заявника щодо доцільності скасування арешту майна, враховую час з моменту вилучення майна (01.05.2025), що з огляду на обставини кримінального провадження, обсягу слідчих та процесуальних дій у провадженні, не можна вважати «тривалим» або «надмірно тривалим».
У рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), пункт 57, та «East West Alliance Limited», пункт 188). При цьому має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, пункт 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Заявником не доведено, що у подальшому в арешті майна відпала потреба, а також на даному етапі слідчим суддею не встановлено даних, які б не виправдовували на даний час втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Відтак, враховуючи вищенаведене слідчий суддя приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту та повернення майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 100, 170, 171, 174, 309, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту та повернення майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1