Справа № 344/10957/25
Провадження № 2-н/344/714/25
про відмову у видачі судового наказу
26 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Атаманюк Б.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ТзОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ»» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, відповідно до ст. ст. 160-164, 167, 168 Цивільного процесуального кодексу України,-
ОСОБА_1 20.06.2025 звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення із ТзОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ»» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 160 ЦПК України визначено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом належить право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Отже, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника, тобто без заслуховування їх пояснень, на основі доданих до заяви документів, у разі відсутні спору або про його наявність заявнику невідомо, видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
При цьому, змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Також суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв'язку з безспірністю вимог.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З наявних у матеріалах справи письмових документів судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.
До матеріалів даної заяви заявником ОСОБА_1 додано копії документів, зокрема: паспорта, наказ №914 (розпорядження) ТзОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ»» від 20.05.2025 про припинення трудового договору (контракту), трудова книжка НОМЕР_1 , розрахункові листки за квітень-травень 2025 року, виписки по картці.
Дослідивши наявні матеріали приходжу до висновку, що заявником не додано документ на підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку. Долучені до матеріалів заяви розрахункові листки за квітень-травень 2025 року підтверджують тільки нарахування заробітної плати та не є доказом її невиплати.
Оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги,суддя відмовляє у видачі судового наказу та роз'яснює, що відповідно до ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Також слід роз'яснити, що заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст.163,165-166,260,261,353 ЦПК України, суддя,-
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ТзОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ»» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку - відмовити.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, після усунення її недоліків.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Богдан АТАМАНЮК