Справа № 216/7493/24
провадження №2/216/896/25
16 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.
за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет Ігор Олегович до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем та неприйняття спадщини,-
До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із зазначеним позовом звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет І.О., в якому просить встановити факт непроживання громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 02.03.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , та факт неприйняття громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла донька позивачки - ОСОБА_3 , в результаті чого була відкрита спадщина, яка складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_2 . 20.04.2012 р. між донькою позивачки та громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, в результаті чого прізвище доньки було змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Так, у 2021 р. у вказаній квартирі було зареєстровано місце проживання доньки разом із Відповідачем, однак, наприкінці 2021 р. стосунки між нею та чоловіком погіршилися, в результаті чого в сім?ї постійно відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що шлюбні відносини між моєю донькою та Відповідачем припинилися фактично. Приблизно з кінця лютого 2022 р. донька та Відповідач почали проживати окремо, припинили спілкування між собою та не підтримували зв?язки. Після смерті доньки позивачка звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Наталії Іванівни із проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті доньки, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . При цьому позивачка зазначає, що протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини Відповідач по справі не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому, в силу положень ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадщину не прийняв.
Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.09.2024 р. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу квартиру у зв?язку із тим, що нею не надано документ - рішення суду, яке б підтверджувало факт, що Відповідач на момент смерті його дружини не проживав спільно з померлою та не прийняв спадщину.
Враховуючи вказані обставини, позивач вимушена звернутися до суду із позовом про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем та неприйняття спадщини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 року справа розподілена та передана у провадження головуючого судді Чирського Г.М.
Ухвалою суду від 25.10.2024 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху, з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
04.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.11.2024 року вищезазначений позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. За клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Наталії Іванівни належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 10.02.2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. За клопотанням позивача постановлено викликати в судове засідання в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_6 та ОСОБА_7
18.03.2025 року до суду від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Наталії Іванівни надійшли належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 113/2024 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог із зазначених у позові підстав.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації, у тому числі шляхом розміщення оголошення на вебпорталі судової влади України, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву (заперечень) на позовну заяву, клопотань до суду не подав.
Таким чином, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст.223, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні без фіксування процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.10.2024 року, квартира АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору міни від 17.12.2021 року.
ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_1 (позивач у справі) та ОСОБА_6 , зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
У зв'язку із реєстрацією шлюбу 20.04.2012 року із громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_2 донька позивачки, ОСОБА_8 , змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб, виданого Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.04.2012.
ІНФОРМАЦІЯ_4 донька позивачки - ОСОБА_3 померла у місті Ескільстуна, Швеція. Після смерті була відкрита спадщина, яка складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Пахомовою Н. І. було заведено спадкову справу № 113/2024. Згідно матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 . Батько померлої - ОСОБА_6 написав відмову від права прийняття спадщини на користь дружини - ОСОБА_1 , яка 24.09.2024 року звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Н.І. із проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті доньки, а саме: на цілу квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Однак, отримала відмову у зв?язку із тим, що спадкоємцем не надано документ - рішення суду, яке б підтверджувало факт, що ОСОБА_2 (відповідач у справі) на момент смерті його дружини - ОСОБА_3 , не проживав спільно з померлою та не прийняв спадщину.
Так, з досліджених доказів, показань свідків, на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . Разом із нею зареєстрованим був відповідач - ОСОБА_2 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив суду, що він являється батьком ОСОБА_3 , яка померла, а ОСОБА_2 - його зять. У лютому 2022 року донька виїхала за кордон, а відповідач виїхав за кордон у січні 2022 року. Квартира є власністю доньки. На момент смерті останньої відповідач не проживав у квартирі.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_3 була її подругою. Зазначила, що ОСОБА_8 та відповідач сварилися між собою і вирішили розійтися на початку 2022 року, але з початком війни подруга не встигла подати на розлучення. Підтвердила факт, що відповідач не проживав у квартирі.
Факт реєстрації відповідача у квартирі АДРЕСА_3 , підтверджується даними спадкової справи, у якій міститься довідка відомостей з Реєстру Криворізької міської територіальної громади.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого у статті 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді неприйняття спадщини чи втрати права на спадщину.
Відповідно до пункту 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, у редакції, чинній на час відкриття спадщини, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місце знаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття (п.п. 3.1).
Відповідно до п.п. 3.21, 3.22 цього Порядку спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Таким чином, саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про «автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини». У такому випадку спадкоємцю достатньо звернутись до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування. Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд. Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Предметом позову ОСОБА_1 визначила вимогу про встановлення факту не проживання громадянина Ліванської Республіки ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 та факт неприйняття громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, виходячи зі змісту позову, позивачка фактично намагалася довести те, що лише вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті доньки - ОСОБА_3 .
Крім того, вимога про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем не є належним способом судового захисту позивача у розумінні статті 16 ЦК України. Вказаний юридичний факт підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема позовна вимога. Вимог про визнання права власності на всю квартиру у порядку спадкування за законом, як за єдиним спадкоємцем, позивач не заявляла.
Вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року, у справі № 592/7860/17 та від 26.07.2023 р. у справі №641/3893/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із застосуванням позивачкою способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч.1 ст. 244, 263, 264 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемет Ігор Олегович, до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем та неприйняття спадщини - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16.06.2025 року на підставі ст. 244 ч.1 ЦПК України. Його фіксування не здійснювалося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суддя Г.М. Чирський