Справа № 185/3605/25
Провадження № 2/185/4165/25
26 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просила суд поділити майно що належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності наступним чином: визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію на 1/2 частку вартості автомобіля в розмір 54 320 грн., стягнути з відповідача судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що з відповідачем вони перебували в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу за спільні сумісні кошти на підставі договору купівлі-продажу вони придбали автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який оформили на відповідача. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 шлюб між ними розірвано. Придбаний в період шлюбу автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності, належить подружжю з моменту його набуття. Правовстановлюючі документи на автомобіль знаходяться у відповідача, він і користується транспортним засобом. Позивачка автомобілем не користується, права управління не має. Оскільки автомобіль є неподільною річчю, вважає що його необхідно виділити відповідачу стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію за 1/2 частку вартості цього майна, що становить 54 320 грн.
Ухвалою від 09.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом/повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
На підставіч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд ухвалює у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
11.02.2020 року, під час шлюбу за спільні сумісні кошти на підставі договору купівлі-продажу № 1249/2020/1867811 сторони придбали автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який зареєстрували на ОСОБА_2 .
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 01.05.2025 шлюб між сторонами розірвано, на час ухвалення даного рішення, рішення про розірвання шлюбу не набрало законної сили.
Звертаючись до суду з позовом зазначає про необхідність поділу спільного майна.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Оскільки у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 77, 78ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В даному випадку у суду відсутні правові підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя у спільному майні.
Таким чином, оскільки автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 був набутий у власність під час перебування сторонами у зареєстрованому шлюбі, на підставі ст. 61 СК України він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - сторін у справі, а тому вказане майно подружжя підлягає поділу.
Враховуючи що правовстановлюючі документи на автомобіль знаходяться у відповідача, він користується транспортним засобом, відповідачка не має права управління, з урахуванням згоди сторін, та приймаючи до уваги що автомобіль є неподільною річчю, суд вважає, що автомобіль необхідно виділити відповідачу стягнувши з нього на користь позивачки грошову компенсацію за 1/2 частку вартості цього майна.
У постанові від 25.05.2020 у справі № 347/955/16 Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про виплату позивачеві 1/2 вартості автомобіля як компенсації його частки у праві спільної сумісної власності подружжя. Вважав, що у ситуації, коли один із подружжя, який не користується спірним автомобілем, просить виплатити йому компенсацію вартості його частки у вказаному праві, згідно з вимогами статей 60, 61, 70, 71 СК України, слід присудити відповідну компенсацію за рахунок іншого із подружжя, який цим автомобілем користується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 виснувала, що частини четверта та п'ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов'язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у справах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач.
Відповідно до висновку № 009 про незалежну оцінку транспортного засобу від 02.04.2025 ринкова вартість автомобіля DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 станом на дату оцінки становить 108 640 грн., відповідно 1/2 частка становить 54 320 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Вартість оцінки автомобіля становить 1500 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, отже з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1 211,20 грн. за подачу позову до суду, 605, 60 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, витрат на проведення оцінки автомобіля 1500 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Поділити майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності наступним чином:
- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку вартості автомобіля в розмір 54 320 (п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення оцінки автомобіля у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за подачу до суду позову у розмірі 1 211, 20 грн; за подачу до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 605, 60 грн; витрати на правничу допомогу адвоката 4 000 грн, а всього 5 816 (п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя С. Г. Юдіна