Справа 185/6809/25
Провадження № 1-кп/185/1221/25
іменем України
26 червня 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025041370000756 від 30.04.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, громадянина України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
установив:
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 23.06.2025 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім того, заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Обґрунтовуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та спростовують можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, просив розглядати справу суддею одноособово. Проти заявленого клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - погодився з позицією свого підзахисного. Водночас зазначив, що не погоджується із зазначеним прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - щодо того, що обвинувачений після вчинення злочину не звернувся до правоохоронних органів, оскільки чинне законодавство не покладає на особу обов'язку робити це.
Суд, заслухавши учасників процесу, дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, а також наявність підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4, 8, 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Таким чином, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025041370000756 від 30.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, було роз'яснено право заявляти клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів він не заявляє.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України судовий розгляд кримінального провадження необхідно здійснювати суддею одноособово.
При вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному вбивстві, за яке санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів згідно зі ст. 12 КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на таке.
Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду
Суд оцінює ризик втечі з урахуванням особистих характеристик обвинуваченого, зокрема його моральних якостей, місця проживання, виду занять, матеріального становища, сімейних та соціальних зв'язків із країною, де здійснюється кримінальне переслідування.
На переконання суду ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками й суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти життя та здоров?я особи, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Разом з тим, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, оскільки не працює, неодружений, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою суворої кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.
Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого. Наявність зазначеного ризику (передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину. Крім того, ОСОБА_3 знає дані всіх свідків і їх адреси мешкання, тому перебуваючи під загрозою застосування суворого покарання, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить зухвалий спосіб вчинення злочину.
Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На теперішній час вищевказані ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Суд зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого, зокрема ОСОБА_3 є уродженцем міста Павлоград Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, має середню освіту, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Інші обставини, наведені у цій ухвалі, не нівелюють встановлені судом ризики.
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, суд керується принципом «обґрунтованої ймовірності», відповідно до якого слід вважати, що альтернативні запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особиста порука чи особисте зобов'язання, не зможуть запобігти встановленим ризикам, за умови наявності обґрунтованої ймовірності їх реалізації.
Прокурор у клопотанні зазначив, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя особи, передбачає значний строк позбавлення волі - від семи до п'ятнадцяти років, та сам характер обвинувачення - умисне вбивство - зумовлює наявність високих ризиків переховування від суду, впливу на свідків, потерпілого та вчинення іншого кримінального правопорушення. Оцінка цих ризиків у їх сукупності дає підстави вважати, що лише тримання під вартою здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, а також існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, обсяг загрози суспільному інтересу, а також відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, суд доходить висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 будь-якого іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Даних щодо неможливості перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Таку аргументацію, з огляду на доведеність усіх наявних ризиків суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Суд, керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183, а також ст.ст. 177, 178 КПК України, враховує наведені вище обставини, не визначає розмір застави як альтернативний запобіжний захід.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та пропорційним.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 315, 316, 336, 369 372, 376, 392 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025041370000756 від 30.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 03 липня 2025 року об 15:00 годині в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до вимог ст. 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.
Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» на 60 днів - до 24 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1