Єдиний унікальний номер 205/6807/25
Номер провадження3/205/2316/25
19.06.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу ВАД №068160 10.04.2025 приблизно о 19:00 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, в результаті чого була заподіяна шкода психічному здоров'ю.
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу долучено такі матеріали:
-рапорт про реєстрацію вказаного правопорушення;
-пояснення ОСОБА_2 про те, що 10.04.2025 приблизно о 19:00, приїхавши додому за адресою: АДРЕСА_2 , помітив розбите скло, яке він раніше ремонтував; підійшов до батька ОСОБА_1 , який на його питання почав його ображати нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Також пояснив, що його батько раніше лікувався у психіатричній лікарні та страждає на захворювання «шизофренія»;
-заява ОСОБА_2 аналогічного змісту;
-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , якою визначено високий ризик небезпеки;
-копія термінового заборонного припису, якість якої не дозволяє зрозуміти її зміст;
-інфомрація з бази «АРМОР».
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 07.05.2025, 16.05.2025, 19.06.2025, не з'явився, клопотань про їх відкладення суду не надавав.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у судовому процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що остання, будучи обізнаною під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час Новокодацького районного суду міста Дніпра), що засвідчує її підпис у вказаному протоколі, з моменту складання відповідного протоколу і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжила, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.
Потерпілий ОСОБА_2 надав суду письмові пояснення про те, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Його батько ОСОБА_1 постійно не мешкає за вказаною адресою, рідко приходить та завдає шкоди будинку; раніше перебував двічі на лікуванні у психіатричній лікарні у с.Молочанськ Запорізької області, а також перебував на психіатричному обліку. З метою отримання медичної картки батька він звертався по телефону до лікаря останнього, яка мешкає у с.Веселе Запорізької області на тимчасово окупованій території, та повідомила, що його медичну картку вона здала до архіву, оскільки він не відвідував лікарню та лікаря.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Отже, лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є наявним лише у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, і якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Таким чином, у справах про психологічне домашнє насильство обов'язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.
Норми частини 1 статті 173-2 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, окрім цього не встановлено, що дії останнього викликали будь-які інші наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно положень статей 17, 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Водночас суд зауважує, що уповноваженою особою не перевірено надану потерпілим інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 психічного захворювання, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, дослідивши матеріали, долучені до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що вони не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, 247, 251, 256, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно