Справа №760/15730/25 2-а/760/1305/25
/про залишення позовної заяви без руху/
25 червня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
10.06.2025 позивач звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частини третьої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З огляду на викладене, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
При цьому, статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує серії ЕНА № 4131208 від 23.02.2025, однак позовну заяву подала до суду 10.06.2025, тобто з пропуском 10-ти денного строку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила поновити строк для подання даного позову. Своє клопотання обґрунтовує тим, що на початку березня 2025 року, не пропустивши процесуальний строк на оскарження вказаної вище постанови, позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про скасування зазначеної вище постанови. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва в справі 761/10152/25 позовну заяву було направлено до Солом'янського районного суду м. Києва, який, в свою чергу, 28.05.2025 виніс ухвалу, якою повернув позовну заяву позивачу, роз'яснивши право на повторне звернення до суду. Ознайомившись з вказаною ухвалою, позивач повторно звертається до відповідачів з позовною заявою та вважає, що вказані підстави є поважними, оскільки 10 днів з дня ухвалення ухвали про повернення спливає 07.06.2025, що є вихідним днем, тобто, останнім днем на звернення до суду є перший робочий після такого вихідного день - 09.06.2025.
Вирішуючи питання щодо визнання причини пропуску на звернення до суду з позовною заявою поважними та поновлення процесуального строку, суд виходить з такого.
Строк на звернення до суду з позовом, чітко встановлений положеннями КАС України.
Встановлені обставини свідчать про те, що позивач звернувся до суду з пропуском з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду.
Водночас, обставини, зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строків на оскарження постанови не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, відповідно, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 605,60 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;
Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;________(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом__________, Солом'янський районний суду м. Києві.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовних вимог зі змістом заяви, заяву про поновлення про пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши причини його пропуску та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску строку подання позовної заяви поважними та його поновлення - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з зазначенням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Усатова І.А.