Справа №760/13438/25 1-кс/760/7065/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
24 червня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024100000000265 від 30.07.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, -
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила накласти арешт із забороною відчужувати, користуватися та розпоряджатися у кримінальному провадженні №42024100000000265, на вилучене 14 травня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max імеі: НОМЕР_1 , з сім картою абонентський номер НОМЕР_2 , грошові кошти загальною сумою 33 400 доларів США та 500 Євро.
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000265 від 30.07.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з іншими невстановленими особами, організували злочинну схему, яка полягає в наступному: за грошові кошти у розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, останні здійснюють дії з фіктивного проходження стаціонарного лікування в одному із медичних закладів, котрий спеціалізується на лікуванні психічних розладів або серцевої хвороби. Зокрема, лікар вказаного медичного закладу, усвідомлюючи неправомірність своїх дій та керуючись виключно корисливими мотивами отримання неправомірної вигоди, готує відповідний пакет документів щодо проходження особою стаціонарного лікування та надає епікріз (документ в якому зазначається стан пацієнта, діагноз, причини розвитку хвороби та результат лікування), який необхідний для отримання статусу «обмежено придатний» або «не придатний», тим самим вказані особи вчиняють перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Крім того, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 пропонують чоловікам які підлягають мобілізації своє сприяння із перетину останніми державного кордону без виключення їх з військового обліку. Фактично, подібна «послуга» полягає у здійсненні вказаними особами організації незаконного перетину державного кордону України для військовозобов'язаних осіб, які відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, не мають підстав перетину державного кордону України, скористатися процедурою бронювання водіїв через військові адміністрації з подальшим їх включенням в електронну систему «Шлях» для отримання права перетину кордону як водієм підконтрольного благодійного фонду нібито для здійснення перевезень для потреб Збройних сил України, військових формувань, а також медичних вантажів, гуманітарної допомоги та продуктів харчування.
Прокурор зазначає, що 10.07.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за грошову винагороду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США йому можуть організувати «білий квиток», що дасть можливість безперешкодного пересування по території України, уникнути мобілізації та виїхати за межі України. Крім того додав, що уникнути мобілізації можливо лише незаконними методами та за фінансову винагороду.
14.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва проведено обшук в квартирі ОСОБА_11 , яка є співмешканкою ОСОБА_9 , за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обшуку вилучено вищезазначене майно.
14.05.2025 постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.
Відтак, прокурор наголошує, що з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів та подальшого застосування спец конфіскації.
Прокурор звернула увагу слідчого судді на конкретні обставини даного кримінального правопорушення та зауважила, що вилучені грошові кошти з високою вірогідністю є такими, що здобуті учасниками внаслідок вчинення протиправних дій в рамках даного кримінального провадження. Будь-яких доказів законності набуття таких грошових коштів в саме такій сумі немає. Щодо телефону, то просила врахувати відомості, які містить протокол огляду останнього, зокрема, те, що він містить інформацію по обставинам саме даного кримінального провадження. На завершення свого виступу прокурор додала, що також інформація, яка була виявлена у вилученому телефоні сама по собі підтверджує, що вилучені грошові кошти здобуті також внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення.
Представники власника майна просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили, що вилучені грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_11 . Окремо адвокати звернуди увагу на те, що відповідно до протоколу обшуку вилучили 5000 Євро, а просять накласти арешт серед іншого на 500 Євро. Також наголосили, що власникам майна ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не повідомлено про підозру, вони не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, отже і вилучені у них грошові кошти відповідно не можуть бути такими, що здобуті протиправним шляхом. Вилучені грошові кошти не ідентифіковані. Додали, що ім незрозуміло взагалі про які грошові кошти йде мова.
На питання щодо ідентифікації грошових коштів і "незрозумілості", а також чи це ті самі грошові кошти, щодо яких даними представниками подана скарга в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, відповіли, що так, це саме ті грошові кошти. Але відповісти на питання щодо необхідності ідентифікації представники не змогли, завершивши тим, що така в них позиція, і вони з цих підстав вважають протокол обшуку недопустимим доказом.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Зі змісту п.1 ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - щодо майна, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч.4 ст.170 КПК України).
Частиною 2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; крім того можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. Вилучені предмети можуть бути доказами ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів, а також грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації.
Слідчий суддя дослідив в тому числі і протокол обшуку, в якому дійсно зазначено "5000" Євро, проте далі міститься розшифрока "10 купюр по 50" Євро, що відповідає в загальній сумі 500 Євро. Прокурор підтвердила в судовому засіданні, що це могла бути описка.
Також слідчий суддя критично оцінює твердження представників щодо ідентифікації, оскільки досліджений в судовому засіданні протокол обшуку відповідає вимогам КПК України та відображає те майно, яке було вилучено, що самі представники підтвердили в судовому засіданні.
Щодо доводів належності грошових коштів ОСОБА_11 , то представниками останньої не доведено ні факту законності походження цих грошових коштів, ні факту належності їх ОСОБА_11 . Та обставина, що вони вилучені в її квартирі за умови не заперечення в ній проживання ОСОБА_9 , може з високим ступенем вірогідності підтвердити походження їх саме від протиправної діяльності. Все це потребує подальшого з'ясування під час досудового розслідування.
Відсутність на даному етапі повідомлення про підозру ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не впливає на результати розгляду даного клопотання, оскільки підставою для накладення арешту сторона обвинувачення визначила необхідність збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації, коли може бути накладений арешт на майно третіх осіб.
Накладення арешту на тимчасове вилучене майно за клопотанням прокурора унеможливлює кваліфікацію неповернення такого майна до моменту розгляду відповідного клопотання про арешт майна як протиправна бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчужувати, користуватися та розпоряджатися у кримінальному провадженні №42024100000000265, на вилучені 14 травня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, що належить ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max імеі: НОМЕР_1 , з сім картою абонентський номер НОМЕР_2 , грошові кошти загальною сумою 33 400 доларів США та 500 Євро.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12
Повний текст виготовлено 25.06.2025