Справа № 164/1280/25
п/с 1-кп/164/213/2025
26 червня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
психолога ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025035540000048 від 21 квітня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, одруженої, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимої, запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_4 7 квітня 2025 року, біля 22 години 00 хвилин, в с. Цміни Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи неподалік житлового будинку № 23, що по вул. Незалежності, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з малолітньою ОСОБА_5 , схопила останню своєю лівою рукою за її праву руку та почала стискати нігтями її долонну поверхню правої кисті. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 завдала ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді рани долонної поверхні правої кисті. Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну поведінку, керуючись єдиним умислом, тримаючи у вищевказаний спосіб своєю лівою рукою праву руку ОСОБА_5 , нанесла останній долонею правої руки три удари в область лівої ділянки обличчя.
Згідно висновку судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості рана долонної поверхні правої кисті належить до категорії легких тілесних ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному проступку визнала повністю, показавши, що 7 квітня 2025 року, біля 22 години 00 хвилин, вона знаходилася неподалік житлового будинку по АДРЕСА_1 , де виявила малолітню сусідку ОСОБА_5 , яка йшла в напрямку будинку, де проживає. Разом з нею йшов її малолітній брат ОСОБА_9 та неповнолітній односельчанин ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_4 запитала у ОСОБА_5 , де її син, остання відповіла їй, що не знає, не бачила його. ОСОБА_4 їй не повірила, що призвело до суперечки між ними. ОСОБА_4 схопила ОСОБА_5 своєю лівою рукою за її праву руку та сильно стиснула. Не заперечує, що внаслідок таких її дій ОСОБА_5 могли бути спричинені тілесні ушкодження, вказані у обвинувальному акті. У відповідь ОСОБА_5 її вдарила ногою в область живота. Тоді ОСОБА_4 відштовхнула її від себе. Не пам?ятає, щоб наносила ОСОБА_5 долонею правої руки три удари в область лівої ділянки обличчя. У вчиненому розкаюється, просила її суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що 7 квітня 2025 року, біля 22 години 00 хвилин, коли вона знаходилася неподалік житлового будинку по АДРЕСА_1 , до неї підійшла сусідкаОСОБА_4 . Разом з ОСОБА_5 йшов її малолітній брат ОСОБА_9 та неповнолітній односельчанин ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_4 запитала у ОСОБА_5 , де її син, вона їй відповіла, що не знає, не бачила його. ОСОБА_4 їй, хоча вона сказала правду, не повірила, що призвело до суперечки між ними. В якийсь момент ОСОБА_4 схопила ОСОБА_5 своєю лівою рукою за її праву руку та сильно стиснула. Внаслідок таких її дій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження, вказані у обвинувальному акті. З рани на долоні руки, спричиненої ймовірно нігтями обвинуваченої ОСОБА_4 , почала йти кров. ОСОБА_4 вдарила її один раз долонею правої рукив область лівої частини обличчя. У відповідь ОСОБА_5 її вдарила два рази ногою в область живота. Тоді ОСОБА_4 знову вдарила її два рази долонею правої рукив область лівої частини обличчя. Не заперечує, що під час суперечки могла висловлюватись на адресу сусідки образливими словами. Коли ОСОБА_5 сказала, що буде телефонувати до батька, ОСОБА_4 побігла на своє подвір?я. Малолітній брат ОСОБА_9 та неповнолітній односельчанин ОСОБА_10 в суперечку між ними не втручалися.Підтвердила, що обвинувачена в подальшому зверталася до неї, хотіла попросити у неї пробачення за свої дії, але ОСОБА_5 не захотіла з нею говорити. З 7 квітня 2025 року вона з ОСОБА_4 не спілкується. У виборі покарання, на яке заслуговує обвинувачена, покладається на думку суду. Подавати до суду клопотання про закриття провадження в зв?язку з примиренням між ними, не буде.
Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини в інкримінованому їй кримінальному проступку, її винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, зокрема, протоколами проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 від 21 травня 2025 року, за участю свідка ОСОБА_10 від 26 травня 2025 року, за участю свідка ОСОБА_9 від 26 травня 2025 року та відеозаписами до них (а.с. 33-35, 53-54, 64-65), якими підтверджується, що під час проведення вказаних слідчих дій потерпіла ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_9 показали як ОСОБА_4 7 квітня 2025 року, перебуваючи на вул. Незалежності в с. Цміни Камінь-Каширського району Волинської області,спричинила малолітній ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді рани долонної поверхні правої кисті та розповіли про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; висновком судово-медичної експертизи № 92 від 21 квітня 2025 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 109 від 22 травня 2025 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 112 від 27 травня 2025 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 111 від 27 травня 2025 року (а.с. 27, 37, 56, 67), з яких встановлено, що малолітній ОСОБА_5 7 квітня 2025 року було спричинено обвинуваченоюОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді рани долонної поверхні правої кисті, яке належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров?я. Не виключається імовірність утворення даного тілесного ушкодження у спосіб, продемонстрований потерпілою ОСОБА_5 , свідком ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_9 під час проведення за їх участю слідчих експериментів; протоколом прийняття заявипро кримінальне правопорушення від 20 квітня 2025 року (а.с. 6), яким підтверджується, що 7 квітня 2025 року, біля 22 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Незалежності в с. Цміни Камінь-Каширського району Волинської області, побила малолітню доньку ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , спричинивши останній тілесні ушкодження.
Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яке також підтримувала потерпіла ОСОБА_5 із законним представником ОСОБА_6 та представником потерпілоїОСОБА_7 .
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки спричинила ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, має на утриманні одну малолітню дитину.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, які викладені вище, її майновий стан, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою засудженою, так і іншими особами можливе при призначенні їй покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 110, 369-371, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши покарання - 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 1190 (одна тисяча сто дев?яносто) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1