Справа № 473/1620/25
іменем України
"26" червня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
в березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту у загальному розмірі 14 314,50 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №103931148, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 грн., строком на 105 днів, термін повернення кредиту 10.02.2024 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період (15 днів) складає 332375 відсотків річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період (90 днів) складає 19214 відсотків річних, комісія за надання кредиту 532 грн., яка нараховується за ставкою 13.30 відсотків від суми кредиту одноразово.
28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором №103931148 від 28.10.2023 року, де боржником є ОСОБА_3 ..
Оскільки відповідач належним чином не виконувала своїх обов'язків за кредитним договором у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 314,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4 000 грн., заборгованість за відсотками 9 782,50 грн., сума заборгованості за нарахованими комісіями 532 грн..
Зважаючи на викладене, оскільки відповідач добровільно не бажає повернути суму боргу за кредитом, позивач змушений звернутись до суду із заявленими вимогами.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 02 квітня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте згідно наявної в матеріалах справи заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 28.10.2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №103931148, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 грн., строком на 105 днів, термін повернення кредиту 10.02.2024 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період (15 днів) складає 332375 відсотків річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період (90 днів) складає 19214 відсотків річних, комісія за надання кредиту 532 грн., яка нараховується за ставкою 13.30 відсотків від суми кредиту одноразово.
28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором №103931148 від 28.10.2023 року, де боржником є ОСОБА_3 ..
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 28.10.2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №103931148.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 4 000 грн., заборгованості за відсотками 9 782,50 грн., заборгованості за нарахованими комісіями 532 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №103931148 від 28.10.2023року підлягає до задоволення на загальну суму 14 314,50 грн. (4 000 грн. + 9 782,50 грн. + 532 грн.).
Відповідно до довідки від 04.04.2025 року Відділу реєстру Територіальної громади міста Вознесенська управління надання адміністративних послуг апарату Виконавчого комітету Вознесенської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_4 .
З Відповіді №1517163 від 26.06.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має РНОКПП НОМЕР_1 , що відповідає РНОКПП відповідача ОСОБА_3 зазначений в позовній заяві та договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 5050 від 11.03.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 422,40 грн..
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №103931148 від 28.10.2023 року, на загальну суму 14 314,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000 грн., заборгованість за відсотками 9 782,50 грн., сума заборгованості за нарахованими комісіями 532 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2 422,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: М.М. Ротар