Справа № 467/521/25
Провадження № 3/467/264/25
26.06.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, не притягувався до адміністративної відповідальності,
до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, -
Судом визнано доведеним, що 09.04.2025 року о 15 год 00 хв, ОСОБА_1 по а/д Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» 106 км, здійснював перевезення пасажирів у кількості однієї особи, а саме, ОСОБА_2 на транспортному засобі автомобілі «Тойота» н.з. НОМЕР_1 , без документів дозвільного характеру, а саме без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на впровадження такого виду господарської діяльності, чим порушив ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 26.05.2025 року через систему «Електронний суд» від представника адвоката Коробкової О.О. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Також просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням та провадження у справі закрити. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, його дії не заподіяли значної шкоди, вперше притягується до адміністративної відповідальності, на момент скоєння правопорушення доглядав за хворою матір'ю, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
За приписами ч. 2 ст.268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП.
Отже, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №720831 від 29.04.2025 встановлено, що 09.04.2025 року о 15 год 00 хв, ОСОБА_1 по а/д Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» 106 км, здійснював перевезення пасажирів у кількості однієї особи, а саме, ОСОБА_2 на транспортному засобі автомобілі «Тойота» н.з. НОМЕР_1 , без документів дозвільного характеру, а саме без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на впровадження такого виду господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Даний Закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Водночас, ч. 3 ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
При цьому наведеним законом передбачено надання послуг з перевезення пасажирів різних видів: для регулярних, спеціальних, не регулярних пасажирських перевезень, також перевезень на замовлення, таксі, тощо, в залежності від чого у ст. 39 цього Закону визначений перелік документів, які мають бути наявні у водія.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково - касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду ( крім міських перевезень), інші документи передбачені законодавством України. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водіїв автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Цією ж законодавчою нормою встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій, окрім обставин викладених у протоколі підтверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.04.2025 року, який зазначив, що 09.04.20025 року знаходився в м.Миколаєві, близько 16.00 год. та йому необхідно було терміново приїхати до свого місця проживання в м.Первомайськ. Тому він підійшов до
найближчого транспортного засобу, на якій знаходилась шашка «Таксі» та запитав у водія, скільки буде коштувати доїхати до м.Первомайськ, на що водій повідомив, що це буде коштувати близько 3500-4000 грн. Ціна його влаштувала, тому в подальшому він сів до авто червоного кольору. В м.Південноукраїнськ на блокпосту «Експрес» автомобіль зупинили працівники поліції та йому повідомили, що водій перевозить пасажирів без відповідних дозвільних на це документів.
Відеозаписом події, який міститься на CD-R диску.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, за ознаками провадження господарської діяльності у сфері пасажирських перевезень без одержання документів дозвільного характеру на здійснення такого виду господарської діяльності (відповідних дозвільних документів на перевезення пасажирів за вказаним маршрутом, договору із замовником транспортних послуг, документів про сплату транспортних послуг тощо).
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, вік, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: щиро розкаялась, вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність негативних наслідків вчиненого, скрутне матеріальне становище, нещодавно поховав матір, за якою доглядав останнім часом, а також відсутність обставин, що обтяжують стягнення, з огляду на наведене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що відповідатиме меті виховання ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за малозначністю та закриття провадження у справі, судовий збір стягненню з правопорушниці не підлягає.
Згідно ст.283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст.9, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 164, ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП, за ст. 22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.О.Догарєва