Справа № 147/632/25
Провадження № 2/147/311/25
про залишення позову без розгляду
26 червня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Бабчук В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на спадкування,
Адвокат Конякін М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту та визнання права на спадкування було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
23.04.2025 від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків та копія квитанції про сплату судового збору.
28.05.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача просив долучити до матеріалів справи довідку з про склад сім'ї ОСОБА_1 , довідку про місце проживання ОСОБА_2 та свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
Під час підготовчого судового засідання 09.06.2025 судом було встановлено, що заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема позивачу рекомендувалося уточнити коло учасників у справі, або ж належним чином обґрунтувати їх відсутність. Оскільки з долученої за клопотанням представника позивача до матеріалів справи довідки від №02-18/1-66 від 20.05.2025, виданої Летківським старостинським округом вбачається, що ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була прописана та проживала в АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 , 1926 р.н. З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, ні позивачем, ні її представником не обґрунтовано відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка могла фактично прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки разом з нею проживала. Суд звертав увагу на відсутність відомостей про наявність родинних відносин між означеними вище особами та позивачем. Відомості, які б дали можливість суду самостійно встановити наявність чи відсутність осіб, які заінтересовані у результаті розгляду даної справи, у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з чим, ухвалою суду від 09.06.2026 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на спадкування. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали. Підготовче засідання відкладено до 09-00 год. 26.06.2025.
В підготовче засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подав клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі та участі ОСОБА_1 .
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. Від селищного голови надійшла заява про розгляд справи без участі представника Тростянецької селищної ради за наявними у матеріалах справи документами..
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до положень ч. ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Частиною 11 ст. 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Представник позивача на підставі ч. 7, 11 ст. 272 ЦПК України 11.06.2025 отримав копію вище вказаної ухвали, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Таким чином, термін усунення недоліків становить до 16.06.2025 включно.
Позивач копію вищевказаної ухвали отримала 14.06.2025 року, що вказано у поштовому повідомленні. Термін усунення недоліків становить до 19.06.2025.
Протягом визначеного в ухвалі суду строку представник позивача та позивач вище зазначені недоліки не усунули.
Натомість 25.06.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, в якій просив поновити строк на усунення недоліків, продовжити підготовче провадження та витребувати від нотаріальної контори відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
Дослідивши доводи заяви, матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За змістом ч. 2, 3 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку передбачено у разі пропуску строку встановленого законом. Водночас, установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Поновлення встановленого судом пропущеного процесуального строку не передбачено законом.
З урахуванням того, що заява про продовження строку для усунення недоліків заяви була подана представником позивача після закінчення процесуального строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення (продовження) процесуального строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 09.06.2025.
У представника позивача та позивача жодних перешкод не існувало для подання до канцелярії суду клопотання про продовження встановленого судом строку до 16.06.2025 чи 19.06.2025 відповідно. Протилежне у заяві від 25.06.2025 не вказано.
Таким чином, за вказаних обставин у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для усунення недоліків та витребування доказів слід відмовити.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Оскільки стороною позивача подано заяву про усунення недоліків поза межами встановленого строку, протягом якого він міг бути поданий, ураховуючи відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на спадкування слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 81, 126, 127, 187, 247, 260, 261 ЦПК України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, адвоката Конякіна М.С., про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на спадкування, - залишити без розгляду.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя О.А. Натальчук