Справа № 147/1074/25
Провадження № 3/147/602/25
26 червня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, помічника начальника служби авіації та протиповітряної оборони ВЧ НОМЕР_2 (тимчасово прикомандирований до ВЧ НОМЕР_3 ), військовослужбовця військової служби за мобілізацією,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25 червня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли адміністративні матеріали відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення №ОДВ/273 від 21.06.2025 вбачається, що підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби та порушення своїх статутних обов'язків, перебував 08.06.2025 на території базового табору військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано добровільно пройти тест з використанням спеціального технічного засобу (газоаналізатору - Алконт-М №00331), на що вказаний військовослужбовець погодився. В ході проведення огляду було виявлено, що підполковник ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (показник - 2,33 проміле), що було зафіксовано на спеціальний технічний засіб відеозапису та складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічого засобу №221.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Тростянецькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.172-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.
Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 роз'яснено положення ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав, підтвердив обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, зобов'язувався порушень більше не вчиняти.
Заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст. 172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час. Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №154 від 02.06.2025, підполковник ОСОБА_1 вважається військовослужбовцем, який тимчасово прикомандирований у ВЧ НОМЕР_3 (а.с. 9).
З наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Будучи військовою службовою особою, тобто військовим, ОСОБА_1 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і перебуваючи на території військової частини був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що 08.06.2025 о 17:20 годині підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби та порушення своїх статутних обов'язків, перебував на території базового табору військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення №ОДВ/273 від 09.06.2025; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №221 від 08.06.2025 та роздруківкою тесту приладу Алконт-М №759 від 08.06.2025 з результатом огляду - 2,33 проміле; світлокопією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1234 яке чинне до 21.04.2026; відеозаписом проведення огляду військовослужбовця; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №154 від 02.06.2025; службовою характеристикою ОСОБА_1 від 08.06.2025; медичною характеритикою ОСОБА_1 від 08.06.2025; копією військового квітка серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 .
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшло своє підтвердження «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до військових адміністративних правопорушень, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного, вважаю, що на ОСОБА_1 потрібно накласти стягнення, яке передбачене санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.
Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, однак не звільняються від обов'язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст.172-20, статтями 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. Г. Борейко