Справа № 450/5680/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/287/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
23 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Секретар Салата Я.І.
З участю: позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Левицького І.В., представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Магировського Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №450/5680/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,- про витребування майна з чужого незаконного володіння
04 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно з подачею позовної заяви ОСОБА_1 надав суду заяву про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 неправомірно набув право власності на приміщення, майнові права на які з 02 липня 2019 року належать йому за договором купівлі-продажу майнових прав, що також встановлено рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року, яке набрало законної сили.
18 листопада 2024 року він дізнався, що директор «ВББ-Комфорт» ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав на частину приміщення позивача площею 60,3 кв.м, яке виділено з приміщення площею 89,4 кв.м.
Звертає увагу, що ОСОБА_3 з яким ОСОБА_2 уклав протиправний договір купівлі-продажу майнових прав, на даний час є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12022141370000672 за шахрайство в межах якого 28 вересня 2023 року накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623685100:02:001:0424 для унеможливлення вчинення дій щодо володіння, користування чи розпорядження майном, яке на ній розташоване, зокрема, житлового будинку у якому знаходиться належне йому нежитлове приміщення.
Арешт земельної ділянки не став перешкодою для введення житлового будинку 06 листопада 2023 року у експлуатацію та протиправного поділу (відокремлення) частини приміщення, яке ним придбано, з подальшою реєстрацією права власності 11 грудня 2023 року за відповідачем.
Подальше невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду.
Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення площею 60.3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2847582646060.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2847582646060, яке зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2 .
Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 ..
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 221-03-0207 від 02.07.2019, що буде збудована у майбутньому, ним було придбано майнові права на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: с.Горішній, Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці з кадастровим номером 46236851000:02:001:0424 з наступними характеристиками: комерційне приміщення № 8.08 та 8.011 загальною площею 99,23 м.кв розташоване на першому поверсі.
З оскаржуваної ухвали, підставами звернення до суду є рішення Пустомитівського районного суду Львівської області по справі № 450/1532/23 від 29.05.2024, яким визнано за позивачем майнові права на комерційні приміщення площею 12,3 кв.м та 89,4 кв.м загальною площею 101,7 кв.м (будівельні/проектні номери приміщень 8,08 та 8,011, будівельна/проектна загальна площа 99,23 кв.м), які знаходяться на цокольному поверсі багатоповерхового житлового будинку ( корпус/секція 8) по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424.
Зазначає, що згідно Договору позивачем ОСОБА_1 було придбано майнові права на комерційні приміщення № 8.08 та 8.011 загальною площею 99,23 кв.м, що розташовані на першому поверсі, а рішенням суду за ним було визнано право власності на комерційні приміщення загальною площею 101,7 кв.м, які складаються з двох приміщень площею 12,3 кв.м та 89,4 кв.м.
Загальна площа нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_2 становить 60,3 кв.м та складаються з одного приміщення та такі складаються з одного приміщення, відтак, можуть бути тотожними приміщеннями, майнові права на які належать чи можуть належати позивачу, а також такі не можуть бути предметом позовних вимог.
Судом першої інстанції не було досліджено питання, чи між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Суд не зазначає, які саме дії можуть вчинятися відповідачем та як вони можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2024 року та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Магировського Т.А. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Левицького І.В., вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, витребування від відповідачпа ОСОБА_2 нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2847582646060.
Разом з позовом, позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2847582646060.
В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач ОСОБА_2 неправомірно набув право власності (зареєстрував у державному реєстрі речових прав) приміщення, майнові права на яке з 02.07.2019 року належать йому, позивачу ОСОБА_1 .
Позивачем ще 02.07.2019 року були повністю оплачені кошти за вказане приміщення, вважає, що набув майнові права на оплачене нежитлове приміщення, що підтверджено рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року, справа № 450/1532/23.
18.11.2024 року дізнався, що директор «ВББ-комфорт» ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу прав на частину приміщення позивача площею 60,3 кв.м, яке виділено з приміщення 89,4 кв.м. З приводу зазначеного приміщення у нього з відповідачем виник спір.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 2847582646060, яке зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що між сторонами має місце спір з приводу приміщення площею 60,3 кв.м та існує ймовірність, що відповідач ОСОБА_2 вчинятиме дії, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі, а тому з метою запобігання переходу прав на таке ( його частину) до інших осіб є доцільним забезпечення шляхом накладення арешту.
З висновками суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується.
Згідно ч.2ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист для поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача. Такий правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.
Статтею 129-І Конституції України прописаний принцип обов'язковості виконання рішення суду.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам ( пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Відповідно до статті 13 Конвенції про права людини, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» прописав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб-це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
З пояснень представника відповідача-адвоката Магировського Т. А. , пояснень позивача ОСОБА_1 та його представника -адвоката Левицького І.В. вбачається, що між сторонами дійсно має місце спір з приводу спірного приміщення, порушено кримінальне провадження проти директора ТОВ «ВББ-комфорт» ОСОБА_3 , в тому числі щодо фактів, які наведені у позовній заяві, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне приміщення є співмірним, пропорційним з вимогами позовної заяви та буде гарантією належного виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24 червня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк