Дата документу Справа № 335/3247/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/682/25Головуючий у 1-й інстанції Стеценко А.В.
Єдиний унікальний №335/3247/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
13 червня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 і його захисника Цвігуна А.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Цвігуна Андрія Вікторовича на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 02 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 29.03.2025 року о 13 год. 14 хв. на 32 км вул.Південне шосе у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Цвігун А.В. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувану постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не підтверджуються наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення. У працівників поліції були відсутні правові підстави зупинки транспортного засобу під керуванням водія. За даними обставинами ОСОБА_1 було подано до суду адміністративний позов про визнання протиправною і скасування постанови уповноваженої особи за ч.1 ст.126 КУпАП та визнання дій поліцейського щодо зупинки транспортного засобу та оформлення адміністративного матеріалів протиправними.
Із наявного відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні такі ознаки сп'яніння як виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість. Поліцейські намагалися створити враження нібито наявності ознак наркотичного сп'яніння у водія. Можливе тремтіння рук у останнього може бути пов'язано із пересуванням бочки із мастилом під час зупинки, що спостерігали працівники поліції, які рухалися за автомобілем ОСОБА_1 . Він поводив себе адекватно, його реакція зі сприйняття інформації, хода та мова не були порушені.
ОСОБА_1 прибув до медичного закладу КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР, пройшов відповідну процедуру огляду на стан сп'яніння і відповідно до Висновку №2131, виданого 29.03.2025 року він у стані сп'яніння не перебував та ознак сп'яніння не виявлено.
Водій фактично не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння. Під час події, що сталася 29.03.2025 року, ОСОБА_1 сумлінно виконував обов'язки військової служби та не міг залишити автомобіль із ввіреним йому військовим майном. Водій погодився пройти такий огляд лише у випадку забезпечення збереження такого майна.
Натомість працівниками поліції спеціально створено умови для відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, сформувавши у водія хибне розуміння законності його дій.
Направлення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вручалось, водія з його змістом не ознайомлено. Вказаний документ було оформлено одночасно із протоколом про адміністративне правопорушення. Водія не було відсторонено від керуванням транспортним засобом.
Разом із тим, апелянт посилається на недопустимість наявних в матеріалах провадження доказів внаслідок недотримання вимог ст.266-1 КУпАП під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , адже останній є військовослужбовцем ЗСУ.
На переконання захисника, наведені обставини вказують на неможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апелянт додатково зазначає, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягався, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно, є учасником бойових дій та наразі проходить військову службу.
На переконання апелянта, наведені обставини вказують на неможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Цвігуна А.В., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Як вбачається із оскаржуваної постанови судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції не може погодитись у зв'язку з наступним.
Поза увагою суду першої інстанції залишились відомості, що відмові водія від проходження огляду на стан сп'яніння передували ряд обставин, з урахуванням яких водій не мав об'єктивної можливості пройти такий огляд. Вказані обставини не залежали від ОСОБА_1 .
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є військовослужбовцем ЗСУ, обіймає посаду водія автомобільного відділення взводу забезпечення евакуаційного батальйону.
29.03.2025 року о 13 год. 14 хв. на 32 км вул.Південне шосе у м.Запоріжжі він керував транспортним засобом «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 та виконував при цьому обов'язки військової служби. У вказаний час ОСОБА_1 , будучи водієм структурного підрозділу В/Ч НОМЕР_2 , здійснював перевезення оливи (мастила) YUKO MEGA DIESEL 15W-40 API CI-4/SL, переданого вказаній військовій частині на підставі Акта приймання-передачі запасів №905 від 29.03.2025 року згідно оформленої 27.03.2025 року заявки №113 (а.п.56-57).
Зі змісту оскаржуваного судового рішення встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 , не визнаючи винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, надав наступні пояснення. За викладених у протоколі обставин він керував транспортним засобом «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки автомобілю під його керуванням та висунення уповноваженою особою вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду, проте не міг залишити керований транспортний засіб без охорони, оскільки в ньому перевозився дороговартісний вантаж. З огляду на викладене, він просив поліцейських надати йому час для виклику представника військової частини для забезпечення охорони вантажу. Проте працівник поліції такий час йому не надали та склали протокол про адміністративне правопорушення.
Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що на вимогу працівника поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій зазначив: «Поїхали». При цьому ОСОБА_1 повідомляв, що перевозить цінний вантаж, а його транспортний засіб не зачиняється (БК 475295, 29/03/2025 часовий інтервал 13:20:01-13:20:33). На відеозаписові з нагрудного відеореєстратора іншого поліцейського зафіксовано, що на чергову вимогу працівника поліції пройти вказаний огляд водій зазначив, що не покине автомобіль із мастилом, тобто з цінним вантажем, який він транспортував (БК 475853, 29/03/2025 часове позначення 13:18:21).
Тобто після озвучення вимоги працівника поліції та роз'яснення встановленого законом порядку проходження огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 останній уточнював деталі схоронності ввіреного йому військового майна, адже водій транспортував діжку із мастилом під час виконання обов'язків військової служби.
При цьому апеляційний суд акцентує увагу на тому, що працівники поліції лише роз'яснили водієві, що на вказаній місцевості поруч розташовано декілька підприємств та періодично проїжджає інший патрульний екіпаж, який у разі виклику залишатися на місці події не зможе.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, водій ОСОБА_1 дійсно мав обумовлені об'єктивними обставинами сумніви щодо збереження майна, яке він перевозив та у жодному разі не міг залишити без догляду, оскільки даний автомобіль не зачинявся.
Про такі обставини водій зазначав як під час вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення події, так і під час судового розгляду і апеляційного перегляду даного провадження.
Враховуючи, що подальші дії працівників поліції не були спрямовані на забезпечення схоронності вказаного вище військового майна, а також те, що ОСОБА_1 перебував у автомобілі один, інших осіб, допомогою яких можна було б скористатись для забезпечення збереження військового майна, що транспортувалося, не було, водій у подальшому об'єктивно був змушений відмовитись від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Такі дії ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв'язку із виконанням ним обов'язку військової служби, що конкретизовано вище.
Таким чином, аргументи апеляційної скарги захисника щодо поважності причин відмови водія від огляду на стан сп'яніння із посиланням на наведені вище обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
Крім того, апеляційний суд зважає й на те, що того ж дня протягом нетривалого часу від моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибув до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР задля перевірки заявника на стан сп'яніння. Відповідно до висновку медичної установи №2131 від 29.03.2025 року ОСОБА_1 був тверезим. Відтак, дана обставина додатково свідчить про відсутність наміру у водія ухилитися від проходження огляду на стан сп'яніння та підтверджує, що відмова ОСОБА_1 від проведення вказаного огляду була зумовлена не бажанням приховати своє перебування у стані сп'яніння, а саме особливостями виконання обов'язку військової служби та необхідністю збереження ввіреного водієві військового майна, доставку якого він здійснював за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, що й унеможливлювало у визначений поліцейськими проміжок часу виконати їх вимогу про проходження огляду у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Отже, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Цвігуна Андрія Вікторовича задовольнити.
Постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 02 травня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар