179/206/25
2/179/243/25
30 травня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, суд
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.
Позивач посилається на те, що на початку квітня 2014 року вселився в домоволодіння, яке пустувало в АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що пізніше дізнався про те, що даний будинок належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація про спадкоємців власника будинку йому невідома. Правовстановлюючих документів про право приватної власності на вказане домоволодіння у нього немає.
Враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що у зв'язку із добросовісним, безперервним володінням нерухомим майном - житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , у нього виникло право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за набувальною давністю.
Позивач стверджує, що з квітня 2014 року постійно володіє вказаним нерухомим майном, користується присадибною ділянкою.
Позивач наголошує, що з моменту вселення в будинок сплинуло більше 10 років, він продовжує добросовісно, безперервно і відкрито володіти нерухомим майном - житловим будинком з господарськими спорудами, тому прохає визнати за ним право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, представником позивача надано до суду заяву, в якій прохає розглядути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача - Чернеччинськка сільська рада - в судове засідання не з'явився, до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 05.05.1991 року власником домоволодіння в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а. с. 8).
Згідно відповіді Царичанського відділення Дніпровського відділу ДРАЦС ОСОБА_2 померла померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 51).
Згідно довідки Магдалинівської державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася (а. с. 63).
Згідно довідки Чернеччинської сільської ради від 06.01.2025 року ОСОБА_1 з 2014 року фактично проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 по даний час. (а. с. 10).
Згідно довідки Чернеччинської сільської ради від 08.01.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована і проживала в будинку за адресою АДРЕСА_1 по день смерті. Померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Як зазначено в п. п. 9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Суд встановив, що позивач, зокрема з 2014 року постійно проживає у вказаному будинку, що також не заперечується відповідачем.
Таким чином, суд встановив, що позивач більше ніж 10 років, а точніше, з 2014 року по теперішній час відкрито, добросовісно та безперервно володіє вказаним будинком, позивач є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на будинок за позивачем за набувальною давністю підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 41,44 м2 , житловою - 15,96 м2 з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - будинок, Б - сарай, К - споруди (колодязь).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Т.А.Ковальчук