Справа № 203/1298/25
Провадження № 1-кс/0203/2293/2025
06 червня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новий Буг Новобузького району Миколаївської області, громадянки України, маючої вищу освіту, неодруженої, не маючої на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, офіційно непрацевлаштованої, проходить стажування на посаду юрисконсульта, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62024170030003468 від 23.10.2024 року,
02.06.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 з клопотанням, погодженим з прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому слідчий просить суд:
- застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новий Буг Новобузького району Миколаївської області, громадянки України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 362 КК України. Санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а санкція ч. 3 ст. 362 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. З огляду на передбачені покарання, ці злочини відносяться до категорії тяжких. Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обумовив наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду. У ході досудового розслідування слідчим було встановлено, що ОСОБА_4 дізналась про здійснюване кримінальне провадження за фактом несанкціонованого знищення інформації, яка має право доступу до неї, та звільнилась з органів поліції Київської області, а 29.03.2025 року - виїхала за межі України.
Також, на думку слідчого, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки, перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, як колишнього працівника правоохоронного органу, та коло знайомих, ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків, зокрема, осіб, чиї дані були видалені, колег по роботі, змушувати їх надавати неправдиві свідчення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Сторона обвинувачення звернула увагу на те, що свідки у кримінальному провадженні ще не допитувались, що робить цей ризик обґрунтованим.
Крім того, слідчий у своєму клопотанні посилається на положення ст. ст. 176, 178, 183 КПК України та зазначає, що до ОСОБА_4 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, бо обґрунтованість підозри, наявність вказаних ризиків, суворість покарання, особлива суспільна небезпека протиправних дій в умовах воєнного стану, вказують на необхідність обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому не просить визначити заставу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2025 року, судову справу №203/1298/25, провадження №1-кс/0203/2293/2025, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду, прийнято до розгляду - 04.06.2025 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 05.06.2025 року о 10:00 годині, в яке з'явився прокурор.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Чергове судове засідання було призначене судом на 06.06.2025 року о 14:00 годині, в яке з'явились всі учасники справи.
Під час судового засідання прокурор підтримав вимоги клопотання у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це вказано вище.
Крім того, прокурор пояснив, що підозрювана не з'явилась на жодний виклик слідчого, не повідомила ані слідчого, ані прокурора про поважні причини неможливості явки до слідчого, тому її було оголошено у розшук. Також органом досудового розслідування були проведені ще слідчі дії, в ході яких було вилучено мобільний телефон, в якому був оглянутий чат з переписками підозрюваної в застосунку «Телеграм» з невстановленими особами відносно події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Це вказує на її причетність до вчинення кримінальних правопорушень. Прокурор стверджував, що ризики, на які слідчий посилається у клопотанні, є доведеними, а повідомлення про підозру - обґрунтованим. При цьому прокурор пояснив, що слідчий помилково вказав на ризики, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки розкрив тільки ризики, визначені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив суд не визначати розмір застави із посиланням на диспозицію ст. 114-1 КК України та положення ст. ст. 176, 183 КПК України. Прокурор вказав, що до підозрюваної недоцільно застосовувати більш м'який запобіжний захід та просив суд відхилити докази, надані стороною захисту, в тому числі роздруковані копії фотокарток, оскільки такі зроблені не у ті дати, на які вказує слідчий у клопотанні та у повідомленні про підозру. При тому, що всі обставини, повідомлені стороною захисту у судовому засіданні, сторона обвинувачення буде додатково перевіряти.
Також прокурор наголосив на тому, що підозрювана отримала логін та пароль під час служби, підписувала зобов'язання, заяви, є скріншоти з її телефону, деталізація дзвінків, IP-адреса, що вказує на те, що вона активно займалась видаленням карток. Отже, за твердженнями сторони обвинувачення, є обґрунтовані докази на підтвердження підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 інкримінованих їй злочинів.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Оскільки підозрювана вважає повідомлення про підозру необґрунтованим, а ризики - недоведеними, абстрактними.
Так, за твердженнями сторони захисту, докази, надані стороною обвинувачення, не пов'язані з особою підозрюваної ОСОБА_4 , а пов'язані тільки з її логіном та паролем. Прокурор послався на 7 (сім) різних дат видалення інформації, проте в усі ці дні підозрювана не перебувала на роботі, а була в місті Києві, на підтвердження чого надала відповідні докази. З 09.03.2024 року ОСОБА_4 була переведена до органів поліції в місті Києві, про що є відповідний наказ. Захисник наголосив на тому, що підозрювана виїжджала за кордон на 2 (два) тижні до родичів, як вона це робить кожного року на день народження родича в Польщі, але повернулась до України, не має наміру переховуватися. Тобто захисник вважає, що ОСОБА_4 безпідставно підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, та повідомлення про підозру є необґрунтованим. Сторона обвинувачення у своєму клопотанні посилається тільки на тяжкість злочинів, а оголошення підозрюваної у розшук виникло у зв'язку з перекручуванням фактів. Також сторона захисту вважає, що відбулось позапроцесуальне затримання підозрюваної в авто, проведено несанкціонований обшук, в ході якого вилучено мобільний телефон. Це породило можливість застосування доктрини «плодів отруйного дерева», відповідно до практики ЄСПЛ. Сторона обвинувачення не встановила кола свідків та з 29.03.2024 року підозрювана не впливала на свідків, а клопотання побудоване на припущеннях, ризики недоведені.
Тому захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого або застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід. Захисник зазначив, що у день затримання та обшуку підозрювана перехвилювалась та у неї виникли певні проблеми зі здоров'ям, вона позитивно характеризувалась під час служби, має відзнаки, проходить стажування юрисконсультом, має міцні соціальні зв'язки, має фактичне місце проживання у місті Києві.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, її захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62024170030003468 від 23.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.
30.05.2025 року о 09:10 годині ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також у несанкціонованому знищенні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно, кримінальне провадження №62024170030003468 від 23.10.2024 року.
Так, 18.01.2023 року інспектор ВДОП УПД ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 підписала зобов'язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, яким зобов'язалась, зокрема, здійснювати вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) з використанням тільки власного облікового запису (логін та пароль) та зберігати в таємниці від інших пароль для входу, не передавати, в будь-яких випадках, свої облікові дані (логін та пароль) іншим особам.
Відповідно до заявки про надання доступу до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), 23.01.2023 року ОСОБА_4 отримала доступ до ІПНП із зареєстрованим логіном: DPR_001503, під підпис.
Відповідно до наказу (витягу) ГУНП в Дніпропетровській області від 19.06.2023 року за №395 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено (у порядку просування по службі): старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 на посаду старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності, звільнивши з посади інспектора там же, з 21.06.2023 року.
Відповідно до листа коригування доступу, дата подання заявки - 19.12.2023 року, ОСОБА_4 отримала доступ до ІП Призовник, військовослужбовець, резервіст.
Відповідно до наказу (витягу) ГУНП в Дніпропетровській області від 08.03.2024 року за №265 о/с «По особовому складу», відповідно до частини 8 та 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», було переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , звільнивши з посади старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності, з 09.03.2024 року, в тому числі вказані невикористані відпустки, зокрема, за 2024 рік: основної - 30 діб, додаткової - 3 доби.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Київській області від 15.03.2024 року за №51 о/с «По особовому складу», призначено капітана поліції ОСОБА_4 , яка прибула з ГУНП в Дніпропетровській області, інспектором відділу комплектування управління кадрового забезпечення, з 09.03.2024 року.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 року за №254 о/с «По особовому складу», призначено капітана поліції ОСОБА_4 старшим інспектором з особливих доручень відділу комплектування управління кадрового забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Київській області від 14.03.2025 року за №62 о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77, капітана поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування управління кадрового забезпечення, 18.03.2025 року.
Відповідно до протоколу огляду електронних документів від 29.05.2025 року, предметом огляду є файл формату xls, який наданий НПУ на запит прокурора в порядку ст. 93 КПК України щодо видалених карток та іншої інформації в інформаційній підсистемі «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» системи ІПНП, ОСОБА_4 з логіном: DPR_001503, у вибрані дати здійснила видалення карток, дані відображають з'єднання обладнання з мережею Інтернет з визначеної ІР-адреси, вказані адреси належать маршрутизатору, встановленому в УПД ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: 03.01.2024 року, 20.02.2024 року, 02.03.2024 року, 04.03.2024 року, 05.03.2024 року, 06.03.2024 року, 08.03.2024 року, 11.03.2024 року, відповідно.
Відповідно до протоколу огляду електронних документів від 29.05.2025 року, прокурором було встановлено 223 випадки видалення ОСОБА_4 карток та іншої інформації в інформаційній підсистемі «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» системи ІПНП за період з 03.01.2024 року до 11.03.2024 року, відповідно.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 04.02.2025 року ОСОБА_7 , начальника ГУНП в Дніпропетровській області, заступника начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності, свідок, зокрема, пояснив, що йому нічого невідомо, на підставі яких відомостей інспектори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 вносили відомості до системи «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст», та знімали осіб, які ухилялись від мобілізації з розшуку, фактично вони не мали повноважень цього робити, про їх дії свідку стало відомо після виходу з відпустки у вересні минулого року. Також свідок додав, що після того, як він дізнався про те, що працівники його відділу видаляли картки щодо осіб, які ухилялись від мобілізації, він запитав у ОСОБА_9 , ОСОБА_8 навіщо вони це робили та хто надавав їм відповідну вказівку. ОСОБА_9 пояснив, що видаляв двійників, хто саме йому надавав вказівку це робити він не пояснив, ОСОБА_8 сказав, що нічого не видаляв, ОСОБА_4 на той час вже не працювала, вона перевелась в березні 2024 року, тому свідок не міг запитати у неї, їй вказівок щодо цього свідок не надавав.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 27.05.2025 року ОСОБА_10 , начальника відділу захисту інформації УІАП ГУНП в Дніпропетровській області, свідок пояснив, що за результатами проведеного аналізу складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Дніпропетровській області, де відображено встановлені факти численного видалення карток, запропоновано провести додаткову перевірку щодо підстав такого видалення, та на підставі вказаної доповідної записки призначалось службове розслідування.
Також у ході судового розгляду клопотання судом безпосередньо були досліджені наступні докази: сторони обвинувачення: витяг з ЄРДР, накази, Положення про управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області, листи, службові характеристики, присяги, посадові інструкції, заявки, зобов'язання, листи коригування, доручення, рапорти, доповідна записка, інформація Адміністрації Державної прикордонної служби України, протокол обшуку від 30.05.2024 року, в ході якого було вилучено особистий мобільний телефон ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, корінці повісток про виклики ОСОБА_4 до слідчого на 02.06.2025 року та 03.06.2025 року, на які остання не з'явилась, постанова про оголошення в розшук підозрюваного від 05.06.2025 року відносно ОСОБА_4 , рапорт про неприбуття на виклик ОСОБА_4 , протокол огляду предмету від 05.06.2025 року, а саме мобільного телефону з додатками - скріншотами з телефону, який належить ОСОБА_4 ; сторони захисту: скріншоти з сайту про лікарняні ОСОБА_4 за період з 17.02.2024 року до 23.02.2024 року, з 24.02.2024 року до 29.02.2024 року, скріншоти з фотокартками, медична документація, позитивні характеристики ОСОБА_4 , позитивні службові характеристики ОСОБА_4 , послужний список, довідка про проходження стажування на посаді юриста у ФОП ОСОБА_11 , договір оренди квартир від 14.03.2025 року в м. Києві, лист слідчого, паспорта громадянина України ОСОБА_4 для виїзду за кордон, скріншот із застосунку банку.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 години 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан, який згодом неодноразово було продовжено.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, за якою під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду клопотання обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.
Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на обізнаність підозрюваної про тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винуватою, характер кримінальних правопорушень, те, що підозрюваній відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрювана усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків, з якими вона працювала, будучи працівником правоохоронного органу та отримавши доступ до ІПНП.
З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, суд, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, за вчинення яких законом передбачені покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 3 ст. 362 КК України), та позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років (ч. 1 ст. 114-1 КК України), дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахування попередньої поведінки підозрюваної; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими підозрювана працювала, будучи працівником правоохоронного органу.
Також при обранні запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваної (відсутність хронічних захворювань, які б були підставою для звільнення від подальшого відбування покарання), те, що підозрювана не має протипоказань до утримання під вартою, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, те, що вона переховувалась від органу досудового розслідування, не з'являлась на виклики до слідчого та суду без поважних причин, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
При цьому сторона захисту жодним чином не довела того, що більш м'який запобіжний захід, з урахуванням доведених стороною обвинувачення ризиків, може сприяти виконанню підозрюваною її процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні №62024170030003468, а докази, надані стороною захисту не спростовують обґрунтованості повідомленої підозри та наявності ризиків, доведених стороною обвинувачення. Крім того, суд враховує те, що в умовах воєнного стану, з огляду на обставини кримінального провадження, виправданим є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, бере до уваги вимоги ч. 8 ст. 176 та ч. 4 ст. 183 КПК України, за якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 114-1 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, та з урахуванням обставин, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави. Сторона захисту не довела наявності підстав обрання підозрюваній альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з огляду на положення ст. ст. 176, 183 КПК України.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя доходить висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків є застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62024170030003468 від 23.10.2024 року, - задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 29.07.2025 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 29.07.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 11.06.2025 року о 17:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1