Справа № 202/3891/25
Провадження № 1-кс/202/4594/2025
23 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052420000236, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052420000236 від 16.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом «Trailor» д.н.з. НОМЕР_2 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Scania» д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію з причепом «Trailor» д.н.з. НОМЕР_2 .
Заявник посилається на те, що вона не приймала участь у судовому засіданні, оскільки не була повідомлена про місце, дату та час розгляду. На теперішній час органом досудового розслідування у даному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за фактом якого розпочато слідство, досудове розслідування у даному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення за фактом якого розпочато слідство, а отже не зовсім зрозуміло підстави арешту. Крім того, відсутні докази, що вилучені транспортні засоби мають причетність до вчинених злочинів та які обставини вони підтверджують. Транспортний засіб не є знаряддям злочину та використовувався третіми особами без її відома, він є єдиним джерелом доходу, а арешт використовується у господарській діяльності, а арешт фактично позбавляє її можливості забезпечувати себе та свою родину. На підставі викладеного, просила скасувати арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052420000236 від 16.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом «Trailor» д.н.з. НОМЕР_2 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Scania» д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію з причепом «Trailor» д.н.з. НОМЕР_2 .
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, у клопотанні про арешт майна, в заяві про скасування арешту майна просила розглянути клопотання без її участі
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотання, просив відмовити в його задоволенні та пояснив, що арешт на нього накладено саме з метою збереження речових доказів, тоді як досудове розслідування триває в зв'язку з чим необхідність арешту майна не відпала.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Згідно зі статтею 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права є завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозри обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Аналогічна позиція викладена, також, у рішеннях по справах «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_2 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші.
Судом встановлено, що слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025052420000236 від 16.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 року на автомобіль «Scania» д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом «Trailor» д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 , з навантажувальним краном, шасі № НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Scania» д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до сейф-пакету № PSP 1418653; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причепа «Trailor» д.н.з. НОМЕР_5 , який поміщено до сейф-пакету № PSP 1418653; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 з навантажувальним краном, шасі № НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету № PSP 1418653; автомобіль марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_6 , білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 , марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» та ключі від машини чорного кольору, поміщено до сейф-пакету №PSP1418652; транспортний засіб «DAF» д.н.з « НОМЕР_8 » з причепом «JANMIL» д.н.з. « НОМЕР_9 » в якому знаходиться металобрухт загальною вагою 16550 кг.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «DAF» д.н.з « НОМЕР_8 » та ключі від зазначеного транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету PSP 1418650 та опечатано належним чином; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причепа «JANMIL» д.н.з. « НОМЕР_9 », який поміщено до сейф-пакету PSP 1418650 та опечатано належним чином.
При цьому слідчий суддя зауважує, що арешт на вказане майно накладено з метою збереження його як речового доказу.
Тобто арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна.
Посилання представника власника майна на те, що на даний час відпала потреба в подальшому арешті транспортних засобів та свідоцтв про реєстрацію та його скасування не вплине на подальше досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя не може прийняти до уваги, оскільки вищевказане майно, визнано речовими доказом у кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а отже, з урахуванням того, що досудове розслідування на даний час не завершено, підстав вважати, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба немає.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042210000277, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.190 КК України триває.
Враховуючи наведене у сукупності, клопотання про скасування арешту майна на даному етапі досудового розслідування задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання власника майна власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052420000236, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1