Справа № 212/6873/25
2/212/3863/25
25 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Власенко М.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 03514-08/2024 від 03 серпня 2024 року у розмірі 24630 грн., за кредитним договором № 3209221 від 17 листопада 2020 року у розмірі 8928 грн., а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України.
До позовної заяви представником позивача долучено платіжну інструкцію №114154 від 16 травня 2025 року про сплату Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судового збору у розмірі 3028 грн.
Однак зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори: № 03514-08/2024 від 03 серпня 2024 року та № 3209221 від 17 листопада 2020 року.
Згідно із положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості щодо різних кредитних договорів та різних договорів позики є самостійними вимогами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги за різними предметами спору:
- за кредитним договором № 03514-08/2024 від 03 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ "Стар Фійненс Груп" та ОСОБА_1 ;
- за кредитним договором № 3209221 від 17 листопада 2020 року, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 .
На підставі ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із положеннями ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту ст.6 Закону України "Про судовий збір" слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред'явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.
Враховуючи, що позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу 3028 грн., тобто всього 6056 грн. судового збору, проте сплачено 3028 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити 3028 грн. судового збору за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р /22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313151206000004648
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;_____РНКОП (ЄДРПОУ) платника, судовий збір за позовом…
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.95, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, надавши у строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення позивачу копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана без проголошення 25 червня 2025 року.
Суддя М.Д. Власенко