Справа № 265/3994/20
Провадження № 1-в/201/101/2025
23 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні подання відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 1» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 05.11.2020 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшло подання уповноваженої особи відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 1» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтуванні вищевказаного подання зазначено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.11.2020 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
25.01.2021 вирок суду набрав законної сили, а 22.06.2021 був отриманий відділом філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 1».
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.06.2021, штраф змінено на 100 годин громадських робіт.
05.08.2024 р. до Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Маріупольське РУП), з метою з'ясування факту ухилення засудженого від відбування покарання у вигляді громадських робіт надіслано подання на підставі ч. 2 ст. 389 КК України.
11.09.2024 р. отримано відповідь від Маріупольського РУП про відмову у притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності через те, що вказані факти не містять ознак кримінального правопорушення.
Зі змісту подання, також вбачається, що на теперішній час перевірити адресу реєстрації та проживання засудженого ОСОБА_3 неможливо. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, територія м. Маріуполь Донецької області визнана тимчасово окупованою (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 р. № 309). Внаслідок окупації м. Маріуполь на його території не функціонують жодні поштові служби та окупаційною владою змінено оператора мобільного зв'язку. Тому надіслати виклик засудженому поштою чи з використанням технічних засобів електронних комунікацій не можливо.
Враховуючи сукупність вищевикладених обставин та фактів, уповноважений представник відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 1» звернувся до суду з поданням про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 та просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали подання разом із додатками до нього, суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки у виді двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.11.2020, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання про звільнення від відбуття покарання ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, суд -
Подання відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 1» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.11.2020 року за ч.1 ст.249 КК України у виді штрафу у розмірі 1700 гривень у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1