№ 207/3288/24
№ 2/207/115/25
17 червня 2025 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , за участю за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське справу № 207/3288/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи : Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області , Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , про позбавлення батьківських прав , стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини , за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи : Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області , Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради , про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , визначення способів участі у вихованні дитини ,
У червні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4 у відношенні неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_4 на її користь пеню за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у сумі 19380 гривень 68 копійок , оскільки з 4 жовтня 2008 року з відповідачем перебувала у шлюбі , який рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року було розірвано . Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач . Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати разом з нею та перебуває на її утриманні . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття , щомісячно у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку . Виконавчий лист нею було пред'явлено на виконання до відділу ДВС . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року зменшено розмір аліментів , що стягується з ОСОБА_4 на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини , не цікавиться її життям , не піклується про стан здоров'я дитини , не проявляє батьківської турботи . Рішення суду про стягнення аліментів відповідач не виконує в повному обсязі , має заборгованість по аліментам у сумі 56602 гривні 02 копійки . Розмір пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини становить 19380 гривень 68 копійок .
ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , у якому просив усунути йому перешкоди зі сторони ОСОБА_3 у спілкуванні і вихованні дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити йому способи участі у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень двічі на місяць у суботу з 11.00 години до 16.00 години у м. Кам'янське Дніпропетровської області без попередньої домовленості з матір'ю дитини ОСОБА_3 та без її участі , оскільки з 4 жовтня 2008 року з відповідачкою перебував у шлюбі, який рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року було розірвано . Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з відповідачкою . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття , щомісячно у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку . Рішення суду виконує . 24 червня 2024 року звернувся до Служби у справах дітей Кам'янської міської ради з проханням визначити способи його участі у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень з періодичністю двічі на місяць по суботам , який був запропонований ним з урахуванням його проживання у іншому населеному пункті ніж проживає донька , а саме у м. Нікополь Дніпропетровської області , та його п'ятиденного робочого графіка . Відповідачка ОСОБА_3 чинить йому перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з неповнолітньою дитиною .
У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала повністю і пояснила , що з 4 жовтня 2008 року з відповідачем перебувала у шлюбі , від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року було розірвано . Останнього разу відповідач ОСОБА_4 бачив дитину у 2011 році . Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати разом з нею та перебуває на її утриманні . З 2011 року ОСОБА_4 не приймає участі у вихованні дитини , не цікавиться її життям . ОСОБА_4 знає її номер телефону , але на зв'язок не виходить . Дитина намагалася підтримувати з відповідачем стосунки , дзвонила йому , але він не підтримує з ними ніякого зв'язку . Добровільно допомагати відповідач відмовлявся , тому рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття , щомісячно у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів . Спочатку аліменти отримувала приблизно у розмірі 500 гривень у місяць , потім у відповідача народилася ще дитина , непевно він знайшов кращу роботу , оскільки кілька разів вона отримувала аліменти приблизно у розмірі 2000 - 3000 гривень . Відповідач звернувся до суду про зменшення розміру аліментів . З того часу аліменти отримувала у розмірі 1500 гривень . Крім того , що відповідач не приймає участі у вихованні дитини , він не дбає про дитину і матеріально . З того часу , як вони розірвали шлюб пройшло 14 років , за ці роки відповідач жодного разу не бачив дитину . Дитина не знайома зі своїм батьком . У силу свого віку дитина висловилася , що не бажає підтримувати з батьком стосунки , бо він для неї чужа людина . Відсутність батька у житті дитини підтверджується довідками з місця навчання дитини , а саме з дитячого садочка , школи та висновком психолога . Вважає , що підставами для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини є невиконання батьком своїх обов'язків щодо вихованню дитини . Також , вважає , що пеня , яка утворилася підлягає стягненню , оскільки не було враховано повний дохід ОСОБА_4 по сплаті аліментів , тому уторилася заборгованість по аліментам . Нею ніколи не чинилися перешкоди для спілкування батька з дитиною . Дитині 15 років , тому вважає , що неприпустимо примушувати дорослу дитину зустрічатися з батьком без її згоди . Це насилля для дитини . Подання зустрічного позову та встановлення графіку побачень є нічим іншим , як маніпуляція з боку ОСОБА_4 , оскільки він згадав про свою доньку , про свій батьківський обов'язок лише після того , як нею було подано позов про позбавлення його батьківських прав . Вважає , що позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відповідає інтересам дитини , а зокрема з моменту народження через ігнорування батька своїх батьківських обов'язків , дитина досі немає місця реєстрації . У житті дитини батька не було . Дитина фактично не має батька , який би був по справжньому батьком . Наразі батько намагається сформувати у дитини підміну поняття любові , оскільки під час засідання комісії Служби у справах дітей його висловлювання , що сумує та любить дитину , визвало у неї сильне емоційне потрясіння , так як дитина не може зрозуміти , як можна люблячи і сумуючи не приймати участі у вихованні , ігнорувати дитину тривалий час . Вважає , що дитина не зобов'язана нести матеріальну відповідальність за свого біологічного батька після повноліття . Також , вона ніколи не заперечувала проти спілкування батька з донькою , не перешкоджала ніколи цьому . Дитина не бажає спілкуватися з батьком , відмовляється спілкуватися з чужою людиною , оскільки останній раз ОСОБА_4 бачив свою дитину на день її народження , коли їй виповнився 1 рік . До них ОСОБА_4 не приїжджав . За 14 років жодного подарунку на день народження не зробив та не привітав дитину . Спілкувалася з ОСОБА_4 та просила надати дозвіл на реєстрацію дитини , це була її ініціатива , а не його . Також , вважає , що заборгованість по аліментам виникла , бо не було сплачено аліменти , тому є підстави для стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини . Просить задовольнити свої позовні вимоги , та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог .
Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 заявлений позов ОСОБА_3 підтримала повністю і пояснила , що у батька було 14 років для того , щоб звернутися до суду з позовом про встановлення графіку побачень , а також для звернення до органів опіки та піклування у зв'язку з порушеним своїх прав , але ОСОБА_4 цього не зробив , тому що він свідомо ігнорував свої батьківські обов'язки . Вина ОСОБА_4 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків доведена . Просила задовольнити позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у повному обсязі , у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , визначення способів участі у вихованні дитини відмовити .
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 заявлений первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини не визнав і пояснив , що не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав , оскільки він намагався все своє життя приділити увагу дитині , а ОСОБА_3 всіма своїми зусиллями намагалася заперечувати щодо цієї можливості . Після розірвання шлюбу у 2011 році ОСОБА_3 зібрала свої речі і поїхала з м. Нікополя до м. Кам'янське . Після цього вона не надавала можливості спілкуватися батьку з дитиною . Вона розуміла , що ОСОБА_4 мешкає у іншому місці , що він не може кожного дня бачити свою доньку біля під'їзду , щоб проявити свою батьківську любов і турботу . ОСОБА_4 неодноразово намагався налагодити ці відносини . Після розірвання шлюбу він намагався отримати будь-який контакт у спілкуванні з дитиною . ОСОБА_3 неправдиво зазначає , що жодного спілкування , жодних приїздів , жодних привітань з днем народження та іншими святами з боку батька доньці не було . ОСОБА_4 приїжджав на кожен день народження дитини , привозив подарунки , які потім викидалися . ОСОБА_3 не відчиняла двері квартири , вона забороняла доньці спілкуватися з батьком , налаштовувала дитину проти батька , розказувала , який батько поганий , не платить аліменти , та все інше . На даний час жодної заборгованості по аліментам у ОСОБА_4 немає . Завжди ОСОБА_4 сплачував аліменти , оскільки працює та працював весь цей час офіційно , було відкрито виконавче провадження . ОСОБА_4 рішення суду виконує , сплачує аліменти , оскільки вони відраховуються з його заробітної плати . Дійсно , була заборгованість за аліментами за певний час . Цей період , коли ОСОБА_4 перебував у лавах ЗСУ , і дійсно він додатково отримував заробітну плату , яка є офіційною , про що було відомо державному виконавцю . Через халатність і невиконання державним виконавцем своїх обов'язків виникла заборгованість по аліментам на суму його додаткового доходу , а саме забезпечення військовослужбовців ЗСУ . ОСОБА_4 не ухиляється від сплати аліментів , він не укривав свою заробітну плату , тому відсутня його вина у виникненні заборгованості і відсутні підстави для нарахування пені . Підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав не вбачає , оскільки ОСОБА_4 любить свою доньку , не дивлячись на те , що має ще двох неповнолітніх доньок . Він проявляє максимальний інтерес , бажає виконувати свій батьківський обов'язок щодо доньки ОСОБА_6 , бажає зустрічатися з нею , всупереч усьому , що казала ОСОБА_3 весь цей час . Можливо за 14 років у доньки сформувалося негативне відношення до батька , але впевнений , що це через вплив матері ОСОБА_3 на доньку . ОСОБА_4 не є алкоголіком , наркоманом чи антисоціальною особою . ОСОБА_4 є абсолютно нормальною людиною , яка цінує сімейні та родинні відносини . Тому вважає , що підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав доведено . Підстав для нарахування пені немає , оскільки вини ОСОБА_4 у виникненні заборгованості по аліментам немає . Просить у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі . Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , визначення способів участі у вихованні дитини підтримав повністю , просив його задовольнити , оскільки вважає , що ОСОБА_3 чинить ОСОБА_4 перешкоди у його спілкуванні з дитиною . ОСОБА_4 є батьком дитини , має право , не дивлячись на бажання чи небажання ОСОБА_3 , спілкуватися зі своєю донькою . Нажаль до цього часу ОСОБА_4 у добровільному порядку це не вдалося . Вважає , що необхідно надати можливість отримати шанс на спілкування батька з дитиною . Без рішення суду ще зробити неможливо , оскільки ОСОБА_3 робить усе , щоб цього не відбувалося . До пред'явлення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 сподівався , що без рішення суду зможе спілкуватися з донькою . ОСОБА_4 демобілізований з ЗСУ за станом здоров'я , не придатний до служби , проходить курс лікування , оскільки є проблеми з серцем та іншими органами . ОСОБА_4 дзвонив , писав та приїжджав до дитини , чому ці факти не відомі ОСОБА_3 та її представнику , не зрозуміло . Вважає , що є всі підстави для задоволення зустрічного позову .
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без участі їх представника та врахувати надані письмові пояснення , згідно яких позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , не підтримують у повному обсязі .
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без їх участі .
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без участі їх представника .
Суд , вислухавши позивачку за первісним позовом та її представника , представника відповідача за первісним позовом , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні первісних позовних вимог необхідно відмовити , а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що з 4 жовтня 2008 року позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 та відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 перебували у шлюбі , який рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року було розірвано ( а.с. 16 том 1 ) . Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 15 том 1 ) . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року ОСОБА_4 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття , щомісячно у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь ОСОБА_3 . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року зменшено розмір аліментів , що стягується з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ( а.с. 17 - 19 , том 1 ) . Неповнолітня дитина мешкає разом з позивачкою за первісним позовом ОСОБА_3 ( а.с. 28 том 1 ) .
Згідно ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини , її фізичний, духовний та моральний розвиток .
За приписами ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини , які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом . Кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати , батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав , якщо вона , він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини .
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків , опікун , піклувальник , особа , в сім'ї якої проживає дитина , заклад охорони здоров'я , навчальний або інший дитячий заклад , в якому вона перебуває , орган опіки та піклування , прокурор , а також сама дитина , яка досягла чотирнадцяти років .
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в п. 16 роз'яснив , що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце , коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини , її навчання , підготовку до самостійного життя , зокрема : не забезпечують необхідного харчування , медичного догляду , лікування дитини , що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання ; не спілкується з дитиною в обсязі , необхідному для її нормального самоусвідомлення ; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей ; не створюють умов отримання нею освіти . Зазначені фактори , як кожен окремо , так і в сукупності , можна розцінюватись , як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків , свідомого нехтування ними своїми обов'язками .
Згідно листа № 46/3304 від 31 січня 2025 року Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області вбачається , що станом на 27 січня 2025 року за наявними відомостями Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено , що ОСОБА_4 до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався ( а.с. 235 том 1 ) .
Згідно листа № 451 від 28 листопад 2024 року Комунального закладу «Нікопольський міський центр соціальних служб» Нікопольської міської ради вбачається , що протягом 2024 року до КЗ «НМЦСС» жодної інформації від суб'єктів соціальної роботи щодо невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , не надходило . Лист від ССД Кам'янської міської ради щодо проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності батька ОСОБА_4 , виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею не надходив ( а.с. 236 том 1 ) .
Згідно висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 8вих-20/655 від 9 серпня 2024 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доцільним ( а.с. 54 - 55 том 1 ) . У висновку зазначено , що ОСОБА_4 на засіданні комісії заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . При цьому у висновку відсутнє мотивування доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , не враховано , що він мешкає у м. Нікополь , має іншу сім'ю та двох дітей від другого шлюбу . З 2022 року по 2023 року перебував в зоні бойових дій . Цей висновок суперечить наступному висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 8вих-20/74 від 22 січня 2025 року , яким вважається доцільним визначити ОСОБА_4 порядок участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 першу та четверту суботу кожного місяця з 11.00 години до 16.00 години ( а.с. 195 - 196 том 1 ) .
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зазначив , що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок , що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків , свідомого нехтування ними своїми обов'язками .
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце , коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини , її навчання , підготовку до самостійного життя , зокрема : не забезпечують необхідного харчування , медичного догляду , лікування дитини , що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання ; не спілкуються з дитиною в обсязі , необхідному для її нормального самоусвідомлення ; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей ; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі ; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу ; не створюють умов для отримання нею освіти .
Зазначені фактори , як кожен окремо , так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків , свідомого нехтування ними своїми обов'язками .
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою , яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері) , так і для дитини (стаття 166 СК України) .
Зважаючи на те , що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом , суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру , особи батька і матері , а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав , попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків .
Таким чином , позбавлення батьківських прав допускається лише тоді , коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо , і лише при наявності вини у діях батьків .
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому , що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці . Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57 , 58) .
Згідно наданих письмових пояснень Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області № 184 від 18 лютого 2025 року вбачається , що ОСОБА_4 надав до служби у справах дітей Нікопольської міської ради пояснення , у якому зазначив , що не бачив і не спілкувався з малолітньою ОСОБА_5 , оскільки колишня дружина ОСОБА_3 забрала дитину після розлучення та переїхала до м. Кам'янське . Він багато разів намагався побачити доньку , але ОСОБА_3 чинила перешкоди , не відчиняла двері , не давала спілкуватися у телефонному режимі . ОСОБА_4 сплачував аліменти , а з 2022 року перебував у лавах ЗСУ та не міг переоформити відрахування аліментів , у зв'язку з чим з'явився борг , який вже сплачено . ОСОБА_4 зазначив , що буде докладати всіх зусиль , щоб приймати участь у вихованні доньки . Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , не підтримують у повному обсязі ( а.с. 229 - 230 том 1 ) .
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи . Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін , третіх осіб , їх представників , допитаних як свідків , показань свідків , письмових доказів , речових доказів , зокрема звуко- і відеозаписів , висновків експертів .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .
Свідок ОСОБА_7 пояснила , що ОСОБА_4 це її дядько . Його намагається позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини колишня дружина . Знає , що ОСОБА_4 був одружений з ОСОБА_3 , потім вони розійшлися . Є хрещеною дитини ОСОБА_6 , з якою вона виходила на зв'язок , щоб підтримувати з нею контакт , але її заблокували та на зв'язок не виходять . Дуже давно бачила дитину . Те , що ОСОБА_4 любить свою доньку вона знає . ОСОБА_4 не поганий батько , він неодноразово приїжджав до дитини , намагався зустрітися з нею , але йому не надавали цих зустрічей, а саме : не відчиняли дверні , не відповідали на його дзвінки , а згодом заблокували телефон . Сама неодноразово писала ОСОБА_3 і дитині , але її також заблокували . Що трапилося вона знає , бо ОСОБА_4 з сім'єю переїхали до м. Нікополя . Вона хрестила дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а через місяць ОСОБА_3 поїхала до батьків у м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам'янське) , потім приїхала та забрала усі свої речі . Що саме трапилося між собою у ОСОБА_4 з ОСОБА_3 не знає . Але весь цей час вони дитини не бачили , і не спілкувалися . Аліменти ОСОБА_4 сплачував регулярно . ОСОБА_4 бажав та намагався спілкуватися з дитиною , але ОСОБА_3 таку можливість йому не надавала , тому спілкування з дитиною не було . Це було категорично зі сторони ОСОБА_3 , ніякого спілкування з їх сім'єю . ОСОБА_4 неодноразово приїздив до м. Кам'янське , але двері ніхто не відчиняв , на дзвінки не відповідав . ОСОБА_4 завжди казав , що це його дитина , що любить її і буде робити усе необхідне для спілкування з донькою . Протягом цих 14 років ОСОБА_4 бажав і бажає спілкуватися з донькою . Він показував їй фотографії доньки , де їй було 3-4 роки , ніколи про дитину не забував . Бабуся також хоче побачити свою онуку . Перешкодою у спілкуванні дитини з батьком була ОСОБА_3 , вона перешкоджала спілкуванню з донькою . Коли ОСОБА_4 пішов до лав ЗСУ , то була якась недоробка державного виконавця , оскільки він вважав , що аліменти стягуються , але утворилася заборгованість . Однак , ця заборгованість сталася не з причин того , що ОСОБА_4 не хотів платити аліменти , а через те , що документи не передалися , чи щось таке . Знає , що ОСОБА_4 сплатив весь борг по аліментам . ОСОБА_4 ніколи не думав щодо ухилення від сплати аліментів , завжди їх сплачував добровільно . Їй не відомо про те , чи були якісь свідомі винні дії ОСОБА_4 , щоб не сплачувати аліменти . Мешкає у м. Києві з 2008 року , але коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жили разом , то всі вони були у добрих відносинах . Також , ОСОБА_4 показував їй фотографії доньки ОСОБА_6 , де їй вже років 14 , коли вони усі бачилися разом . Інформації звідки у ОСОБА_4 фотографії дитини у неї немає . Всю інформацію щодо дитини отримує від ОСОБА_4 , або від бабусі , оскільки бабуся хоче бачити свою онуку .
Свідок ОСОБА_8 пояснив , що з ОСОБА_4 він знайомий тривалий час , а саме десь з літа 2006 року . З того часу вони разом працювали близько року на одному підприємстві . Наприкінці 2008 року ОСОБА_4 сказав йому , що поїхав до м. Дніпродзержинська , бо познайомився з дівчиною та має намір одружитися з нею . З 2007 року по 2010 року його бачив один раз , а так вони спілкувалися по телефону . ОСОБА_4 сказав , що у них народилася донька . На початку 2011 року зустрів ОСОБА_4 у м. Нікополь та той повідомив йому , що вони з дружиною розійшлися і він повернувся до м. Нікополя . Навесні 2011 року мав намір поїхати до м. Полтава через м. Дніпродзержинськ , то ОСОБА_4 запитав у нього , чи може взяти його з собою , тому вони разом поїхали до м. Дніпродзержинська . Підвіз ОСОБА_4 до будинку , який він йому зазначив , де мешкає ОСОБА_3 . Зачекав ОСОБА_4 біля будинку . ОСОБА_4 спробував попасти до квартири , але згодом вийшов з будинку та сказав , що не зміг попасти у квартиру , оскільки двері ніхто не відчинив йому . ОСОБА_4 залишився там біля будинку , а він поїхав далі до м. Полтави . На зворотному шляху у другій половині дня , забрав ОСОБА_4 і вони поїхали до м. Нікополя . Спитав у ОСОБА_4 чи бачив він доньку , той сказав , що ні , бо двері квартири так ніхто і не відчинив. Ще два рази підвозив ОСОБА_4 до м. Дніпродзержинська , оскільки знову їхав до м. Полтава . Одного разу почекав ОСОБА_4 біля будинку . ОСОБА_4 спробував знову потрапити до квартири , щоб побачити доньку , але двері йому ніхто не відчинив . Спроби побачити дитину були невдалими . Йому відомо , що ОСОБА_4 постійно мешкав у м. Нікополі , у нього народилися діти . Вони спілкувалися по телефону , або десь у місті випадково зустрічалися . Також , йому відомо , що на початку війни , не зважаючи про те , що у ОСОБА_4 є три неповнолітні дитини , він добровільно пішов до лав ЗСУ для захисту України . У 2024 році побачив ОСОБА_4 та запитав його , що трапилося , той відповів , що демобілізувався за станом здоров'я , оскільки були проблеми з серцем та інше . А також він був заклопотаний з приводу документів щодо заборгованості по аліментам . Як пояснив йому , що виникла ситуація , коли він перебуваючи у ЗСУ та на заводі , де він працював йому нараховувалася заробітна плата , а державний виконавець певний час відраховував аліменти на старшу дитину лише із заробітної плати на заводі . Тому була допущена заборгованість по аліментам . Вся інформація була взагалі зі слів ОСОБА_4 та сам бачить , що ОСОБА_4 намагається бачитися з дитиною , ніколи про неї не забував . З моменту укладення шлюбу з ОСОБА_3 по 2011 рік ОСОБА_4 постійно проживав у м. Дніпродзержинську . У м. Нікополь ОСОБА_4 приїжджав до батьків , офіційно працював там . Йому не відомо , що ОСОБА_4 разом з дружиною та сім'єю мешкав у м. Нікополь до моменту розлучення . Коли ОСОБА_4 розійшовся з дружиною , вона залишилася проживати у м. Дніпродзержинську , а він поїхав до м. Нікополь. Це було на початку 2011 року . Підвозив ОСОБА_4 у м. Дніпродзержинськ у 2011 році приблизно навесні , влітку та восени , щоб той побачив свою доньку , то два рази чекав ОСОБА_4 біля будинку , тому що попросив його зачекати . Третій раз його не чекав , оскільки поспішав до м. Полтави. ОСОБА_4 намагався побачити доньку , але жодного разу двері йому ніхто не відчиняв . Не був свідком того , що ОСОБА_4 не відчиняли двері квартири , оскільки тільки підвозив того до будинку та чекав його на вулиці бо був вільний час . Зі слів ОСОБА_4 зрозумів , що той бажав побачити дитину та спілкуватися з нею . З моменту народження доньки і до теперішнього часу ОСОБА_4 бажає спілкуватися з донькою . ОСОБА_4 сподівається , що відносини між ним та донькою налагодяться і вони будуть спілкуватися. Вважає , що єдиною причиною того , що ОСОБА_4 та дитина не спілкуються та не бачаться , було небажання матері дитини , яка перешкоджала батьку дитини спілкуватися з донькою . Про те , що ОСОБА_4 дарував дитині подарунки не знає , але те , що ОСОБА_4 платив аліменти знає , оскільки у нього була стабільна робота на заводі , тому аліменти сплачувалися регулярно . Факту ухилення ОСОБА_4 від сплати аліментів йому не відомі . ОСОБА_4 показував йому довідку про заборгованість по аліментам . Ця заборгованість виникла не з вини ОСОБА_4 , а з вини державного виконавця , який щось недопрацював , тобто державний виконавець автоматично відраховував аліменти тільки із заробітної плати , а те , що ОСОБА_4 був у лавах ЗСУ пропустив . Вважає , що це не є виною саме ОСОБА_4 , оскільки він перебував у лавах ЗСУ та у нього не було часу розбиратися , чому не відраховуються аліменти , не мав можливості контролювати перерахування аліментів.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , суд виходить з того , що під час розгляду справи не було встановлено обставин , отримано належних доказів щодо свідомого ухилення батька від виконання батьківських прав . При цьому суд враховує що ОСОБА_4 проживає з дитиною у різних містах країни , має 2 неповнолітніх дітей , виявляє бажання брати участь у спілкуванні та вихованні дитини .
Доводи позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 щодо тверджень того , що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини , не цікавиться її життям , не піклується про стан здоров'я дитини , не проявляє батьківської турботи , не підтверджені належними та допустимими доказами , тому суд вважає їх безпідставними .
Суд погоджується з доводами представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про те , вини ОСОБА_4 у заборгованості по аліментам немає . Факт наявності заборгованості , на яку посилається ОСОБА_3 у первісному позові , спростовується довідкою про відсутність заборгованості по аліментам , тому відсутні підстави вважати , що заборгованість виникла з вини ОСОБА_4 , у зв'язку з чим була нарахована пеня , оскільки ОСОБА_4 перебував на військовій службі з 3 березня 2022 року у Збройних Силах України , про що свідчить військовий квиток серії НОМЕР_1 ( а.с. 97 - 99 ) .
Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям , які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову , а також їх дружинам (чоловікам) , а також іншим військовослужбовцям , під час дії особливого періоду , які брали або беруть участь у захисті незалежності , суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення , перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення , у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони , відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях , забезпеченні їх здійснення , перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів , у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України , їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції , пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами , установами і організаціями усіх форм власності , у тому числі банками , та фізичними особами , а також проценти за користування кредитом не нараховуються , крім кредитних договорів щодо придбання майна , яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку , квартири , майбутнього об'єкта нерухомості , об'єкта незавершеного житлового будівництва , майнових прав на них) , та/або автомобіля , а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії , проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави .
Згідно ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи , яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками , одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені , але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів .
За розрахунком наданим позивачкою за первісним позовом ОСОБА_3 пеня за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з березня 2022 року по 1 травня 2024 року складає 19380 гривень 68 копійок .
Згідно довідки Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) № 5616 від 23 січня 2025 року вбачається , що згідно з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4 , відкритого 17 червня 2022 року про виконання виконавчого листа № 2/207/472/22 207/5181/22 від 21 лютого 2022 року про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 1 січня 2025 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів , розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 3 місяці ( а.с. 234 том 1 ) .
Доводи позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 щодо наявності у ОСОБА_4 заборгованості зі сплати аліментів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами , а саме довідкою про відсутність у ОСОБА_4 заборгованості зі сплати аліментів , тому суд вважає , що підстави для стягнення з ОСОБА_4 пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з березня 2022 року по 1 травня 2024 року у розмірі 19380 гривень 68 копійок відсутні . Позивачкою не надано доказів вини ОСОБА_4 у виникненні заборгованості по аліментам .
Таким чином , позивачкою за первісним позовом ОСОБА_3 не доведено факт ухилення відповідача ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню неповнолітньої дитини та винної поведінки відповідача ОСОБА_4 у виникненні заборгованості зі сплати аліментів , тому у задоволенні первісного позову необхідно відмовити повністю .
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року , ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини , а також встановлено , що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено , що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того , здійснюються вони державними чи приватними установами , що займаються питаннями соціального забезпечення , судами , адміністративними чи законодавчими органами , першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини .
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини , яка розлучається з одним чи обома батьками , підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками , за винятком випадків , коли це суперечить найкращим інтересам дитини .
У статті 7 Конвенції передбачено , що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування .
Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина , яка проживає окремо від батьків або одного з них , має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів . Батьки , які проживають окремо від дитини , зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею , якщо судом визнано , що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини .
Згідно ст. 141 СК України мати , батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини , незалежно від того , чи перебували вони у шлюбі між собою . Розірвання шлюбу між батьками , проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини , крім випадку , передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу .
Згідно ст. 153 СК України мати , батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою , крім випадків , коли таке право обмежене законом .
Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно , крім випадку , передбаченого частиною п'ятою цієї статті . Той із батьків, хто проживає окремо від дитини , зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею . Той із батьків , з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків , хто проживає окремо , спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні , якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини .
Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків , з ким проживає дитина , чинить перешкоди тому з батьків , хто проживає окремо , у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування , другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод . Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення , можливість спільного відпочинку , відвідування дитиною місця його проживання тощо) , місце та час їхнього спілкування .
В окремих випадках , якщо це викликано інтересами дитини , суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи . Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків , особиста прихильність дитини до кожного з них , вік дитини , стан її здоров'я та інші обставини , що мають істотне значення , в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків , зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами .
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько , який проживає окремо від дитини , також має право на особисте спілкування з нею , а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні , якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини .
Матеріали справи містять докази про те , що ОСОБА_4 звертався до Служби у справах дітей Кам'янської міської ради з питання визначення способу участі у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 246 том 1 ) .
Згідно висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 8вих-20/74 від 22 січня 2025 року вважають визначити ОСОБА_4 порядок участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 першу та четверту суботу кожного місяця з 11.00 години до 16.00 години . Всі зустрічі проводити у м. Кам'янське Дніпропетровської області за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_3 та без її присутності ( а.с. 195 - 196 том 1 ) .
Суд встановив , що між сторонами склались відносини , які позбавляють позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 можливості регулярно спілкуватися з дитиною , відповідачка ОСОБА_3 чинить перешкоди у спілкуванні батька з донькою , яка проживає з матір'ю . При цьому , суд враховує інтереси дитини , які мають пріоритет над інтересами батьків , а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні , активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю донькою , бере до уваги висновок органу опіки та піклування , та приходить до висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною , оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом , а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам . Довідку психолога ( а.с. 182 том 1 ) суд оцінює разом з всіма доказами у сукупності і враховує , що з даного питання стороною не надано висновку експерта та вважає його недопустимим у відповідності до ст. 76 , 78 ЦПК України . Суд вважає , що всі зустрічі повинні проводитися без попередньої домовленості з матір'ю та без її участі , оскільки попередня домовленість з матір'ю дитини нівелює визначений порядок участі батька у вихованні дитини , буде залежати лише від волі відповідачки і не вирішить спір між батьками .
Суд вважає , що побачення відповідача за первісним позовом з дитиною першу та четверту суботу кожного місяця з 11.00 години до 16.00 години у м. Кам'янське Дніпропетровської області , є достатніми , враховуючи інтереси дитини і батьків , враховуючи вік дитини та її особисту прихильність до матері , при цьому суд також враховує , що ОСОБА_4 і дитина проживають у різних містах .
Таким чином , зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи : Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області , Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради , про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , визначення способів участі у вихованні дитини , є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню .
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати , пов'язані з розглядом справи , покладаються : у разі відмови в позові - на позивача .
При розподілі судових витрат суд враховує , що у задоволенні первісного позову відмовлено , тому судові витрати понесені позивачкою не підлягають стягненню з відповідача . Також , суд враховує , що зустрічний позов задоволено у повному обсязі , тому судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача .
Керуючись ст. 19 , 141 , 153 , 157 , 159 , 164 - 166 , 180 , 196 СК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 76 , 81 ЦПК України , суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи : Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області , Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , про позбавлення батьківських прав , стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити .
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи : Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області , Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради , про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , визначення способів участі у вихованні дитини задовольнити повністю .
Усунути ОСОБА_4 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , перешкоди зі сторони ОСОБА_3 , місце проживання : АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , у спілкуванні і вихованні дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити способи участі ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень першу та четверту суботу кожного місяця з 11.00 години до 16.00 години у м. Кам'янське Дніпропетровської області без попередньої домовленості з матір'ю дитини ОСОБА_3 та без її участі .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати 968 гривень 96 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба