Справа № 932/3332/25
Провадження № 2-а/932/87/25
16 червня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Малінова О.С., за участю секретаря судового засідання Стогнушенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представників Трофименко Володимира Володимировича та Мішина Михайла Вікторовича до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Заікіна Андрія Вікторовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
01 квітня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Трофименко В.В., до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі Відповідач1), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Заікіна А.В. (далі - Відповідач2), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4285606 від 16 березня 2025 року.
В обґрунтування позову вказав, що 24.03.2025 року на його адресу засобами поштового зв'язку надійшов лист Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому містилася копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4285606, винесена 16.03.2025 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Заікіним Андрієм Вікторовичем, про нібито скоєне Позивачем адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Про існування оскаржуваної постанови Позивачу стало відомо лише 24.03.2025 року, оскільки в день її винесення 16.03.2025 року останньому не було відомо про факт її складання, жодних документів не вручалось, та не надавалось для ознайомлення,відповідач виніс відносно позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КУпАП з грубими порушеннями процедури прийняття вказаного рішення, яка передбачена КУпАП.
Що стосується оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4285606: інкримінованого Позивачу правопорушення він не скоював. У постанові зазначене, що ОСОБА_1 , нібито 16.03.2025 року о 19:19:13 керував транспортним засобом «Nubira» р/н НОМЕР_1 у м. Дніпро, по вул. Галини Мазепи (Софії Ковалевської), 55, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби та без світла взагалі, чим порушив п.19.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. До оскаржуваної постанови не долучено жодного доказу на підтвердження скоєння Позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, та у постанові серії ЕНА № 4285606 немає посилань на технічний засіб за допомогою якого можливо здійснено відео-фіксацію (пункт 7 постанови).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вважаю що в його діях не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, та навіть самої події, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.
Тому просив поновити строк на оскарження та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії від 16.03.2025 року серії ЕНА № 4285606 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу, та стягнути з УПП в Дніпропетровській області ДПП за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача судові витрати.
Ухвалою суду у справі від 08 квітня 2025 року відкрито провадження та поновлено позивачу строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Представник Відповідача1 надав відзив на позовну заяву в якій просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на дотримання усіх встановлених законодавство умов під час фіксації правопорушення, яке скоїв ОСОБА_1 , та при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, посилався на скоєння позивачем інших адміністративних правопорушень. До відзиву додав відеозаписи з відеореєстратора, встановленого в салоні службового транспортного засобу наряду поліції, та портативних відео-реєстраторів поліцейських 475701 і 471269.Також просив зменшити розмір судових витрат, а саме 5000 грн. які Позивач поніс на професійну правничу допомогу.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції суду не подавав.
Представник позивача адвокат Мішин М.В. подав відповідь на відзив у якому наполягав на задоволенні позову та додатково зазначив, що згідно оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4285606: ОСОБА_1 , нібито 16.03.2025 року о 19:19:13 керував транспортним засобом «Nubira» р/н НОМЕР_1 . Проте, транспортного засобу марки «Nubira» не існує. З незрозумілих підстав, у відзиві на позовну заяву зазначене вже інший транспортний засіб «DAEWOO NUBIRA», що суперечить фабулі адміністративного правопорушення, викладеній у зазначеній постанові. Як вбачається з копій долучених відповідачем відеозаписів, на яких навіть не зафіксовано хто керував транспортним засобом, фіксація подій розпочинається: на відео-реєстратор, встановлений в салоні службового транспортного засобу наряду поліції - 16.03.2025 року о 18:33:07; на портативний відеореєстратор 475701 - 16.03.2025 року о 18:36:20; на портативний відеореєстратор 471269 - 16.03.2025 року о 18:36:22. Тобто вказані відеозаписи жодним чином не підтверджують інкримінований ОСОБА_1 факт порушення вимог ПДР України - 16.03.2025 року саме о 19:19:13., та будь-яких інших доказів на його підтвердження матеріали справи не містять.
Представники сторін у судове засідання не з'явились. Представник позивача Мішин М.В. надав заяву про закінчення розгляду справи у його відсутність.
З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши відеозаписи надані відповідачем, та інші матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА № 4285606 ОСОБА_1 16.03.2025 року о 19:19:13 керував транспортним засобом «Nubira» р/н НОМЕР_1 у м. Дніпро, по вул. Галини Мазепи (Софії Ковалевської), 55, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби та без світла взагалі, чим порушив п.19.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП,за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року (далі Закон № 580-VIII).
За приписами ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Відповідно до імперативного припису частини другої статті 283 КУпАП, чітко передбачено імперативний обов'язок щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно висновків, яких дійшла колегія суддів ВС/КАС у постанові від 13.02.2020 року, прийнятій за результатами розгляду справи № 524/9716/16-а, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова серії ЕНА № 4285606, винесена 16.03.2025 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Заікіним А.В. у відповідному пункті 7 постанови не містить жодних посилань на застосування будь-яких засобів фіксації правопорушення.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача 1 на нібито визнання ОСОБА_1 порушенням ним вимог ПДР України, як на доказ правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки сам факт визнання Позивачем вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №177/525/17 (провадження № К/9901/34580/18).
Також суд не враховує посилання Відповідача 1 на оформлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, та долучення за цим фактом до відзиву на позовну заяву матеріалів і відеозаписів, то вони не мають жодного доказового значення за даним предметом спору, оскільки ці обставини будуть перевірятись іншим судом, в іншому адміністративному провадженні. Те ж саме стосується й даних щодо раніше притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії від 16.03.2025 року серії ЕНА № 4285606 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді сплати витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Всупереч вказаним вимогам, позивачем та його представниками не подано доказів понесення таких витрат, а саме договору про надання правничої допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, тощо.
У зв'язку із задоволенням позову за основною позовною вимогою з Відповідача1 на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючисьст.ст.2, 8, 9, 72-77, 90, 132,134, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представників Трофименко Володимира Володимировича та Мішина Михайла Вікторовича до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Заікіна Андрія Вікторовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4285606 від 16 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 4010864612, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, Троїцька площа, 2А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С.Малінов