Справа № 227/3038/23
(1-кп/199/293/25)
(мотивувальна частина)
25 червня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в межах кримінального провадження № 62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, знаходився на розгляді Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час місто Дніпро).
12.12.2024 року, на підставі ст. 35 КПК України, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .
За приписом частини 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09.06.2025 року закінчено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Після закінчення підготовчого провадження обвинуваченийОСОБА_4 звернувся до суду із письмовими заявами про відвід прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 , які він підтримав у судовому засіданні.
Свої заяви обґрунтовує тим, що (мовою оригінала та дослівно),
1.«…В діях прокурора мають місце ознаки порушень процесуальних дій та термінів, а саме:
- проігнорована процедура службового розслідування терміном до одного місяця командиром, який віддавав наказ та надав-матеріали до державного бюро розслідувань відносно ОСОБА_4 . При наявності таких серйозних звинувачень мають бути письмові пояснення, задокументований факт службового розслідування від командира підрозділу, з якими повинен бути ознайомлений військовослужбовець, якого обвинувачують будь в чому. В матеріалах справи 227/3038/23 факти про такі процесуальні дії, які за законодавством України мають бути доказом правомірності дій з боку осіб виконуючих нагляд та реалізацію законодавства - відсутні.
- використовуючи незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 , та його юридичну некомпетентність, а також маніпулюючи страхом покарання, прокурор спробував «домовитись». В якості запобіжного заходу і приводом для завершення переслідування ОСОБА_4 було б добровільне щомісячне відрахування 20% зарплатні на невизначений термін. Такі дії мають ознаки тиску на громадянина, використовуючи своє службове положення, та викликають сумніви у неупередженості ОСОБА_6 ….».
2. «…В питанні реалізації його громадянських прав та волевиявлення, вважає участь у процесі по розгляду справи №227/3038/23 захисника ОСОБА_5 суто формальною і без суттєвою, що до формування юридично вірної позиції для його захисту. А саме:
- не надано клопотань про запити судді, які стосуються процедур, строків та фактів на які спирається обвинувачення.
- не надано запитів та документів, що стосуються строків лікування, направлень на лікування, перебування на лікуванні, заключень ЛВК, що мають пряме відношення до справи, яка розглядається.
- він не ознайомлений з матеріалами справи, та не розуміє на якій підставі його незаконно переслідують. Не ознайомлений з юридичною стратегією захисника.
- захисник не використав жодної юридичної можливості для реалізації захисту його, у тому числі не уточнив де, коли і до якої частини був приписаний, та в яких умовах, та на якому довольстві знаходився він до 05.10.2023.
- суду, прокурорам та захиснику мало б бути відомим, що за безлад в організації (на що є об'єктивні причини) справо виробництва, в умовах воєнного стану він ( ОСОБА_4 ) не має нести відповідальності, як і на події на які він не може впливати...».
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував, оскільки підстави для його відводу не існують, просив відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого.
Захисник в судовому засіданні не заперечував проти заяв обвинуваченого про відвід, просив задовольнити заяву обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, звернувся до суду з письмовою заявою про відсутність підстав для його відводу, просив відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого.
1. Вирішуючи заяву обвинуваченого про відвід прокурорів, суд виходить з того, що підстави для відводу прокурора визначені ст. 77 КПК України, згідно якої прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Суть правової норми статті 77 КПК України полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких прокурор не може брати участі в розгляді кримінального провадження. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості прокурора», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Вищенаведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь прокурора у кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що підстави, передбачені ст. 77 КПК України, відсутні для відводу прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , та такі не існують на теперішній час.
Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов'язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Частиною 1 статті 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Тобто, таким, що ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доказами, в розумінні статті 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Разом з тим, обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід прокурорів, суд вважає доводи обвинуваченого щодо відводу прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978), що застосовується при оцінці доказів.
Суд зазначає, що сумніви заявника - обвинуваченого стосовно неупередженості прокурорів не були підтверджені жодними доказами, лише особистими міркуваннями ОСОБА_4 та припущеннями, а тому не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими.
Те, що заявник переконаний, що дії прокурорів у кримінальному провадженні можуть бути протиправними, не вказує на причинно-наслідковий зв'язок між цими діями і стверджувано упередженістю.
Доводи про упередженість прокурорів фактично зводяться до незгоди обвинуваченого ОСОБА_4 з порядком здійснення щодо нього процесуальних дій.
На переконання суду, такі доводи обвинуваченого не можуть слугувати підставою для відводу прокурорів, оскільки останні є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення та здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності (ст. 3, 36 КПК України).
Здійснення прокурором процесуальних дій, належить до повноважень прокурора, як учасника провадження (ст. 22 КПК України). Тому незгода обвинуваченого з такими діями не може свідчити про упередженість прокурорів.
Перевірка законності процесуальних дій прокурора здійснюється судом у ході судового провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій.
Отже, перелічені заявником підстави щодо можливої упередженості прокурорів, не вказують на об'єктивні обставини того, що він є упередженим. Також, заявник не надав іншої інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України, а тому суд не може вважати такі сумніви заявника в упередженості об'єктивно виправданими.
Крім зазначеного, на думку суду заявлений відвід прокурорам містить лише оціночні судження ОСОБА_4 та не містить об'єктивно підтверджених даних про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості зазначених прокурорів, тоді як сама по собі незгода обвинуваченого з процесуальними діями прокурорів не є такими даними.
Варто зазначити, що позиція прокурора по справі не може вважатися упередженістю та відповідно слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
До того ж однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.ч.1,2,6 ст.22 КПК України).
Таким чином сторона захисту має надати докази на спростування позиції прокурорів та їх тверджень, довести перед судом їх переконливість.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в неупередженості прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 нема правомірних сумнівів, оскільки заява обвинуваченого не вказує на певні факти, котрі можна перевірити, які дозволяють піддати сумніву безсторонність та неупередженість зазначених прокурорів, жодних доказів на підтвердження упередженості прокурорів - ОСОБА_4 до матеріалів заяви не долучено, тож такі твердження є голослівними та нічим не підтвердженими і не можуть братись до уваги при оцінці наявності чи відсутності обставин упередженості прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ..
За наведених обставин у задоволенні заяви про відвід прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 слід відмовити.
2. Вирішуючи заяву обвинуваченого про відвід захиснику, суд виходить з того, що підстави для відводу захисника визначені ст. 78 КПК України, згідно якої захисник не може брати участь у кримінальному провадженні у наступних випадках.
Так,
-захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач.
- особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:
1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;
2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;
3) якщо вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.
Під час судового розгляду кримінального провадження ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2024 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, призначити захисника для здійснення захисту за призначенням - обвинуваченому ОСОБА_4 .
Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні від 22 лютого 2024 року № 003-050000545 для захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_4 призначено адвоката ОСОБА_5 .
Суть правової норми статті 78 КПК України полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких захисник не може брати участі в розгляді кримінального провадження.
Вищенаведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь захисника у кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що підстави, передбачені ст. 78 КПК України, відсутні для відводу захисника ОСОБА_5 та такі не існують на теперішній час.
Захисник ОСОБА_5 здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження, яке знаходилося у провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, та обвинувачений жодного разу не заявляв про відвід захисника ОСОБА_5 , відмову або заміну захисника на іншого захисника.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Разом з цим, суд зауважує про те, що суд не в праві втручатись у відносини між захисником та підзахисним, та вимагати детальних пояснень стосовно розбіжностей, які виникли між ними.
Водночас, що стосується відмови обвинуваченого ОСОБА_4 від захисника ОСОБА_5 то суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 54 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість прийняття відмови обвинуваченого ОСОБА_4 від його захисника ОСОБА_5 та заміну останнього на іншого захисника.
Суд враховує, що відповідно до вимог ст. 20 КПК України обвинувачений має право на захист, яке полягає у користуванні правовою допомогою захисника. Суд зобов'язаний забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
Участь захисника у кримінальному провадженні, необхідна задля забезпечення додержання судом права на справедливий суд
У випадках, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги - Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність доручити Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_4 за призначенням.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про безоплатну правову допомогу», ст. 49, 52, ст.ст. 369-372 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 .
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_4 від захисника ОСОБА_5 .
Відкласти судове засідання по кримінальному провадженню № 62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Призначити дату нового судового засідання по кримінальному провадженню №62023050010003609 від 05.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на 10 год. 45 хв. 25 серпня 2025 року, в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, розташованого за адресою вул. Новоселівська,9, місто Дніпро.
Доручити відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги - Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 адвоката для здійснення захисту за призначенням, якому прибути у судове засідання 10 год. 45 хв. 25 серпня 2025 року, в зал судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра за адресою: вул. Новоселівська, 9, місто Дніпро.
Копію ухвали про доручення призначити адвоката, яка є обов'язковою для негайного виконання, негайно направити для виконання керівнику Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
25.06.2025