Справа № 932/5625/23
Провадження № 2/932/473/24
08 травня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
за участю секретаря судового засідання - Рошошка Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги, -
16.06.2023 позивач Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на його користь надміру нараховані бюджетні кошти в розмірі 19 392 грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 01 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради за призначенням щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Відповідно до Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу та яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2000 № 1192, на догляд за такою особою призначається щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з нею. Відповідно до п.п. 1-4 Порядку, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею надається відповідно до ст. 5 ЗУ «Про психіатричну допомогу» у грошовій формі. Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду і здійснює догляд за нею. Згідно з п.8 Порядок, допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця. Відповідно до поданих відповідачем документів та заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, рішенням управління від 05.11.2019 відповідачу призначено допомогу на догляд за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 з 01.11.2019 по 30.04.2020 у розмірі 1936,00 грн. щомісячно. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covіd-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №264 від 08 квітня 2020 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» встановлено, що на період карантину строк виплати державної соціальної допомоги, в тому числі, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів. У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 було автоматично продовжено виплату допомоги на догляд за період карантину без звернення особи з 01 травня 2020 по 28.02.2021, та відповідно до п.8 Порядку, з 01.05.2020 проведено перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму без звернення одержувача допомоги. 15.02.2021 управлінням прийнято рішення про припинення виплати допомоги на догляд «до з'ясування» з 01.05.2020, у зв'язку з не підтвердженням відповідачкою права на виплату. Оскільки відповідач не надавала позивачу новий висновок лікарської комісії після закінчення 01 травня 2020 року строку дії попереднього висновку, то позивач вважає, що відповідач не підтвердила своє право на отримання допомоги, починаючи з 01 травня 2020 року. Відтак позивач вважає, що відповідач без належної правової підстави, а також у зв'язку з недобросовісністю, отримала за період з 01 травня 2020 року по 28 лютого 2021 року надміру виплачені суми допомоги у розмірі 19 392,00 грн., які він і просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.ст.1212, 1215 ЦК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 суддя Кудрявцева Т.О. була визначена для розгляду даної цивільної справи
Ухвалою судді від 21.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. В засіданні, яке відбулось 01.04.2024 відповідач визнала позов частково, та зазначила, що дійсно не повідомила управління про період перебування свого дяді ОСОБА_3 в лікарні на стаціонарні.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 звернулась 01 листопада 2019 року до позивача із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, дядьком ОСОБА_3 , 1974 року народження.
Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу, щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №1268, виданого Комунальним закладом «Дніпровська міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради від 29.10.2019, ОСОБА_3 , 1974 року народження, є особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду.
Рішенням Управління про призначення допомоги від 05.11.2019 року відповідачу була призначена щомісячна грошова допомога як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, по догляду за нею з 01.11.2019 по 30.04.2020 в розмірі 1936,00 грн. щомісячно.
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею» № 1192 від 02 серпня 2000 року.
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку № 1192, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею надається відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» у грошовій формі.
Згідно п. 2 Порядку призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею (п. 4 Порядку № 1192).
Згідно абз. 1-3 п. 8 Порядку допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю) їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини органи, що проводять її виплату.
13.10.2021 ОСОБА_2 звернулась до управління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Згідно наданого до управління висновку лікарської комісії медичного закладу №283 від 05.10.2021 ОСОБА_3 потребував постійного стороннього догляду внаслідок психічного розладу (висновок дійсний до 05.04.2022). Висновок лікарської комісії медичного закладу про потребу постійного стороннього догляду за період автоматичного отримання допомоги в управлінні у Соборному районі з 01.05.2020 по 28.02.2021 ОСОБА_2 не надала.
Рішенням управління від 15.02.2021 було припинено виплату допомоги на догляд «до з'ясування» з 01.05.2020, у зв'язку з не підтвердженням ОСОБА_2 права на виплату.
Відповідач була повідомлена позивачем про те, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, зобов'язана повідомити органи соціального захисту, про що засвідчила власноручно підписом в заяві від 01.11.2019.
У зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не повідомила управління про обставини, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд, їй було надміру виплачено суму коштів за період з 01.05.2020 по 28.02.2021 у розмірі 19 392,00 грн.
Відповідно до п. 13-1 Порядку № 1192, якщо внаслідок зловживань з боку громадян (поданні документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у склад сім'ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населенні здійснюють такі заходи:
- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх поверненні залежно від матеріального стану особи;
- повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строю їх повернення;
- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст.1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 2 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.
Повідомлення про надміру отримані бюджетні кошти з пропозицією в добровільному порядку повернути переплату ОСОБА_1 направлено листом від 13.07.2022 №01/01-15/175. Відповідачем вказана сума в добровільному порядку не повернута, а тому грошові кошти у вказаному розмірі, надміру виплачені їй з бюджетних коштів, підлягають стягненню за рішенням суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надміру нарахована сума, яка отримана відповідачем без достатніх правових підстав складає 19 392 грн. 00 коп., а відтак, вказана сума коштів в розумінні ст. 1212 ЦК України є безпідставно набутим майном і підлягає поверненню позивачу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) надмірно нараховані бюджетні кошти в сумі 19 392 грн. 00 коп., понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп., а всього 22 076 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі сімдесят шість гривень нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.О. Кудрявцева