Справа № 178/762/25
23 червня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Лісняк В.В.,
за участі секретаря Коваль Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кринички цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лінеура Україна (далі ТОВ Лінеура Україна) та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2016431 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п.1.2 кредитного договору № 1 товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 14300 грн., дата надання кредиту 11 червня 2021 року, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90 % в день. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13 січня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 46594,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 14300 грн., простроченої заборгованості за процентами - 32294,00 грн. 24 грудня 2021 року між ТОВ Лінеура Україна та ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ укладено договір факторингу № 02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ Лінеура Україна відступило ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24 грудня 2021 року до договору факторингу № 02-24122001 ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ набуло права грошової вимоги до відповідача. Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 2016431 від 11 червня 2021 року, проте зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 46594,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та на професійну правову допомогу в сумі 10500 грн.
Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Василець М.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити так, як позивач не довів жодної правової підстави для задоволення позову, розглянути справу без участі відповідача та представника.
Від представника ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив, у якій просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду, обставини, на які посилається відповідач у відзиві, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі є не обгрунтовані, не доведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій, викладених в Постановах ВСУ, є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що 11.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2016431 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.Відповідно до умов даного договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідачка зобов'язалася повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також здійснити всі платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строки та виконати свої зобов'язання за договором в повному обсязі.ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» надав відповідачці грошові кошти на наступних умовах:
- сума виданого кредиту: 14300 грн;
- дата надання кредиту: 11.06.2021;
- строк кредиту: 30 днів;
- валюта кредиту: UAH;
- цільове призначення - на споживчі потреби;
- стандартна процентна ставка 1.90 % в день. Факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №30801-0403 від 04.03.2024, відповідно до якого 11.06.2021 на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в сумі 14300,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу №02- 24122001 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Випискою з особового рахунку за Кредитним договором №2016431 встановлено, що станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 46594,00 грн, яка складається з наступного:
- 14300,00 грн прострочена заборгованість за кредитом;
- 32294,00 грн прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до п.1.1 Договору, його укладення здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт www.credit7.ua або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ITC Товариства.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п.2.1. Кредит надається Товариством, в межах дії Договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Таким чином, позикодавець ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Як встановлено судом, між сторонами по справі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2016431 від 11.06.2021, згідно з яким сума кредиту становить 14300,00 грн. Також згідно з п.1.3 зазначеного Договору, строк кредиту становить 30 днів. Відповідно до п.1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1.90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст.1048 ЦК України, і самим Договором. Отже, заборгованість по відсоткам за умовами вказаного договору становить лише 8151,00 гривень (14300х1,9%х30 днів), яка разом з простроченою сумою кредиту 14300,00 грн підлягає стягненню з відповідачки.
Прострочена заборгованість по відсоткам у сумі 24143,00 грн (32294-8151) не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено пролонгацію або ж автопролонгацію вищевказаного договору, що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунку. Враховуючи ту обставину, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №2016431 від 11.06.2021 року, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками за кредитним договором в розмірі 8151,00 грн.
В порядку ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування та доказів складання та доведення до відповідачки оновлених графіків платежів, тощо.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо застосування за клопотанням відповідача строку позовної давності до даних правовідносин, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Крім того, частинами 1, 3 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Зважаючи на те, що під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який триває до цього часу, перебіг строку позовної давності було зупинено.
Тобто, позов подано в межах строку позовної давності, тому суд вважає, що доводи відповідача повністю спростовані актами цивільного законодавства.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладений між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2024; акт про отримання правової допомоги від 13.05.2025; рахунок №13.05.2025-21 від 13.05.2025; платіжна інструкція №38341 від 13.05.2025 про оплату правничої допомоги в розмірі 10500,00 грн.
У позовній заяві та акті про отримання правової допомоги від 13.05.2025 наведений розрахунок витрат адвоката на надання правничої допомоги, з якого вбачається, що по даній справі були надані наступні послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості (2000,00 грн); складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг, аналіз судової практики (5000,00 грн); інші клопотання (3000,00 грн) та канцелярські витрати (500,00 грн).
Разом з цим, з врахуванням заперечення відповідача проти задоволення заяви позивача про розподіл витрат на правничу професійну допомогу, на думку суду позовна заява до ОСОБА_1 є однотипною, справа розглядалась без участі сторін, заявлений розмір витрат в розмірі 10500,00 грн є наближеним до розміру кредитної заборгованості відповідача.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 року у cправі № 910/2158/23.
За таких обставин, оцінюючи обставини справи, ціну позову, незначну складність справи, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу завищеним, неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому прийшов до висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1167,02 грн (22451 х 2422,40): 46594).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 2016431 від 11.06.2021 року в розмірі 22451,00 грн., а саме: 14300,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 8151,00 грн. - заборгованість за процентами та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», що знаходиться за адресою: 04080, м. Київ вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ - 42228158), заборгованість за кредитним договором № 2016431 від 11.06.2021 року, яка складається з: 14300,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8151,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами, що становить 22451,00 грн., 1167,02 грн. витрат на оплату судового збору та 3000,00 гривень витрат на правничу допомогу, всього 26618,02 грн., (двадцять шість тисяч шістсот вісімнадцять гривень 02 копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Лісняк