Справа № 694/1768/25 1-кс/694/636/25
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
18.06.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (відеоконференцзв'язок),
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62024100130003075 від 08.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який депутатом не являється, проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира радіо відділення взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
з участю підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
17.06.2025 слідчий слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому званні «солдат», 01.08.2024 о 07 год. 30 хв., діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та вирушив за місцем проживання в м. Шпола, Звенигородського р-ну, Черкаської обл., де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього, поки 17.03.2025 не був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України у м. Шполі, Звенигородського р-ну, Черкаської обл., за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є триваючим, воно вважається припиненим, зокрема з моменту затримання особи працівниками правоохоронного органу, таким чином, злочинне діяння останнього припинене, а злочин завершено у м. Шполі, Звенигородського р-ну, Черкаської обл.
Під час досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
31.03.2025 прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у кримінальному провадженні № 62024100130003075 від 08.10.2024 звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності не підтримав, що вказує на намір останнього в подальшому ухилятися від військової служби.
04.06.2025 суддя Шполянського районного суду Черкаської області виніс ухвалу про повернення клопотання, що до звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності прокурору для продовження досудового розслідування, оскільки підозрюваний - ОСОБА_5 своїми діями демонструє не бажання продовження проходження військової служби.
У клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке відповідно до санкції ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Усвідомлюючи вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, з огляду на що не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни та демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини.
Є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які є ключовими у провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Також орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_5 може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій. У разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому самовільно залишати військову частину з метою ухилення від військової служби, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливіть виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування.
Також просить врахувати обставини, дослідження яких при обранні запобіжного заходу, передбачено ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, викладених у клопотанні, тяжкість покарання, вік підозрюваного, нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість. Водночас, ОСОБА_5 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ.
У підсумку слідчий просить врахувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки останні не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та врахувати, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що з 22 років проходив військову службу, уклав контракт строком на три роки 01.11.2013 року, має посвідчення учасника бойових дій, нагороджений відзнакою МО України медаллю «За поранення» (легке). Після повномасштабного вторгнення пішов служити з тилової частини, мав контузію, яка не була пролікована, крім того хворіє на астму, ІІІ стадія. Останній раз проходив ВЛК у 2023 році. Має тяжкий стан здоровя та моральний стан. Має підвищене почуття справедливості, розчарувався та не погоджується з діями та бездіяльністю командування частиною, в якій проходив службу, через що покинув місце служби без дозволу та відповідного оформлення та повернувся додому. Усвідомлює свою відповідальність за вчинене, проте вважає, що має зберегти життя та пройти відповідне лікування.
Представник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, зазначив, що до підозрюваного може бути застосованих запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів клопотання вбачається, що 18.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 та іншими документами долученими до матеріалів клопотання.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, не заперечуються підозрюваним, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього, слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховано також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи, норми ч.8 ст.176 КПК України та те, що на території України введено воєнний стан, ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини не направлення ОСОБА_5 для проходження ВЛК упродовж тривалого часу, не знайшли підтвердження під час розгляду клопотання, оскільки слідчим подано до матеріалів медичну характеристику, де значиться, що ОСОБА_5 під медичним наглядом лікаря в/ч НОМЕР_1 знаходиться з 05.2024. За медичною допомогою не звертався.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Слідчий суддя вважає, що у даному випадку існує можливість для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи вік підозрюваного, проходження військової служби з 22 років, участі в бойових діях, наявності поранення та відзнаки МО України, його відношення до вчиненого злочину, яке складається з повного усвідомлення неправильності вчиненого та невідворотності необхідності нести відповідальність, а також приймаючи до уваги обставини явки підозрюваного за кожним викликом слідчого та відсутності підтверджених обставин ухилення ОСОБА_5 від співпраці із слідством.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характеризуючи особу дані та майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин та матеріальний стан особи.
Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте з визначенням застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62024100130003075 від 08.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який депутатом не являється, проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира радіо відділення взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 16.08.2025 року, включно.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме: з 18 червня 2025 року.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити розмір застави, у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90 840 ( дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок (30х3028 грн.= 90 840), у разі внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. (Розрахунковий рахунок UA888201720355269002000003652, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26261092, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172).
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 16.08.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити слідчому, начальнику установи, де підозрюваний утримується під вартою для виконання, а також прокурору, підозрюваному, для відому.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 24.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1