Єдиний унікальний номер: 379/1087/25
Провадження № 1-кс/379/237/25
23 червня 2025 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12023116280000074 від 05.05.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їх огляду та вилучення,-
20.06.2025 до суду надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023116280000074 від 05.05.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів - особової справи вчителя ОСОБА_5 , яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ № НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю їх огляду та вилучення.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження за № 12023116280000074 від 05.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.05.2023 до відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшло доручення про здійснення досудового розслідування кримінального проступку за письмовою заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 по факту підробки підпису у заповіті від 14.04.2020 від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого він усе своє майно заповів своїй дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10.08.2020 року гр. ОСОБА_8 , помер про що було видано свідоцтво про смерть. У листопаді 2020 року гр. ОСОБА_7 , разом із своєю сестрою гр. ОСОБА_9 прийшли до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою подати заяву про отримання спадщини, де останніх було ознайомлено із заповітом від 14.04.2020 року, згідно з яким гр. ОСОБА_8 заповів усе своє майно своїй дружині ОСОБА_5 . Під час ознайомлення із заповітом від 14.04.2020 року в заявника ОСОБА_7 та його сестри ОСОБА_9 виникли підозри, що текст заповіту написано іншим почерком та підписано іншим підписом, які не належали їх батьку, а саме гр. ОСОБА_8 .
Вважаючи, що заповіт було підроблено, гр. ОСОБА_7 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним. Під час розгляду справи за клопотанням ОСОБА_7 було призначено почеркознавчу експертизу підпису від імені ОСОБА_8 на заповіті від 14.04.2020 р.
Висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 378/1218/20 від 06.09.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено що підпис, який міститься у заповіті, складеному від імені ОСОБА_8 , посвідченому головою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 за реєстром № 16, датованому 14.04.2020 р., у рядку «Підпис ( ОСОБА_8 )», виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою. Таким чином, і в заповіті і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2020 рік підпис ОСОБА_8 підроблено.
07.10.2021 року КНП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у відповідь на адвокатський запит, повідомила, що ОСОБА_8 16.04.2020 р. звернувся до лікарні зі скаргами на порушення мови, ковтання, головний біль, дискомфортні відчуття правої половини тіла, слабкості в кінцівках. 3 24.04.2020 р. по 30.06.2020 р. проходив стаціонарне лікування, мав діагноз: інфаркт головного мозку та перебував у комі.
На заповіті від 14.04.2020 року міститься запис «Стягнуто державного мита: 0,85 грн.», проте, 08.04.2021 р. відповіддю на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомила, що кошти у вигляді державного мита за посвідчення заповіту ОСОБА_8 були зараховані до місцевого бюджету 19 травня 2020 року, на підставі квитанції 18 травня 2020 року. Тобто, не в день складання та посвідчення заповіту, а через понад один місяць ОСОБА_11 нібито сплатив державне мито до бюджету, хоча ОСОБА_8 з 24.04.2020 року по 30.06.2020 року перебував на стаціонарному лікуванні в стані коми, і за станом здоров'я, не міг покинути лікарню та поїхати в с. Бесідка для посвідчення заповіту в травні 2020 року, або сплатити державне мито.
В реєстрі для реєстрації нотаріальних дій ІНФОРМАЦІЯ_10 міститься рядок, який свідчить, що посвідчення заповіту головою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 відбулось саме 14.04.2020 року від імені ОСОБА_8 , що також суперечить встановленим даним.
24.10.2023 року у кримінальному провадженні № 12023116280000074 від 05.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України призначено судово-почеркознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта від 30.11.2023 № CE-19/111-23/57816-ПЧ за результатами почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_8 , у наданому на дослідження заповіті від 14.04..2020, виконано не ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.
25.04.2025 у ОСОБА_5 , на користь якої було укладено заповіт ОСОБА_8 , було відібрано експериментальні зразки підпису. Крім того, для призначення та проведення почеркознавчої експертизи необхідно отримати вільні зразки підпису ОСОБА_5 . Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 працює у ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді вчителя математики. Відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувають документи особової справи вчителя ОСОБА_5 .
На даний час, у кримінальному провадженні № 12023116280000074 від 05.05.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до документів особової справи вчителя ОСОБА_5 .
Необхідність звернення до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів зумовлена тим, що є підстави вважати, що підпис ОСОБА_11 у заповіті датованому 14.04.2020 р на користь ОСОБА_5 може бути виконаний останньою, що свідчить про наявність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
Встановлення таких відомостей, має істотне значення для цього кримінального провадження та подальшого прийняття відповідного процесуального рішення.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що отримати вказані відомості в інший спосіб не представляється можливим, та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно отримати тимчасовий доступ до документів особової справи вчителя ОСОБА_5 , яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ № НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю їх вилучення, а тому просив надати тимчасовий доступ до вищевказаних документів начальнику СД відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_13 , старшому дізнавачу сектору дізнання відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_14 , дізнавачу сектору дізнання відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_15 та дізнавачу сектору дізнання відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 .
Відповідно до змісту частин 1, 2 ст. 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.
В судове засідання дізнавач ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності (а.с. 30). ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, свого представника до суду не направив (а.с.33-35), що не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК та ст. 108 КПК України, за неявки всіх учасників фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється, а ведеться журнал судового засідання.
Дослідивши клопотання та надані дізнавачем на його обґрунтування матеріали провадження в копіях, а саме: витяг з ЄРДР №1202311628000009874 від 05.05.2025 (а.с.5), постанову про створення групи прокурорів у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (а.с. 6-7), постанову про створення групи дізнавачів в складі ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (а.с.8), постанову про прийняття кримінального провадження до свого провадження дізнавачем ОСОБА_3 (а.с.9), заяву про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.10-11), свідоцтво про смерть ОСОБА_8 (а.с. 12) та його заповіт (а.с.13), Висновок експертів від 06.09.2021 № 13425/21-34/13426/13427/21-32 (а.с. 14-21), Висновок експерта від 30.11.2023 № СЕ-19/111-23/57816-ПЧ (а.с. 23-28), постанову про отримання зразків для експертизи (а.с.29) слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи, вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
Згідно зі ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ст. 131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ст.132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3). Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4). Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5).
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Із матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що у клопотанні немає підтверджуючих аргументів щодо необхідності отримання вільних зразків підпису ОСОБА_5 для призначення та проведення почеркознавчої експертизи, оскільки необхідність отримання зазначених зразків обґрунтовується лише можливістю їх використання в подальшому для проведення експертизи. Разом з тим, дізнавачем не надано доказів про призначення експертизи, предметом дослідження якої буде підпис ОСОБА_5 . Зазначене не відповідає приписам ч. 1 ст. 245 КПК України, яка визначає, що передумовою отримання зразків є призначення експертизи.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 163, 241, 245, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12023116280000074 від 05.05.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їх огляду та вилучення, відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Таращанського районного суду
Київської області ОСОБА_20