Справа № 522/6539/25
Провадження по справі № 1-кп/522/2321/25
(повний текст)
23 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі кримінальне провадження №62024150020001118 від 12.07.2024, на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари, Одеської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, у звані «старший лейтенант» поліції, (н.т. 0966135870),
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Грабове, Кодимського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, у звані «старший лейтенант» поліції, (н.т. 0986365876),
обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України,
за присутності учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024150020001118 від 12.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив суд призначити обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків. В обґрунтування своїх доводів адвокат ОСОБА_8 заявив, що формулювання обвинувачення не містить визначених законом обов'язкових відомостей про суб'єктивну сторону інкримінованих зазначеним обвинуваченим протиправних діянь за певними кваліфікуючими ознаками (зокрема, форму вини, мотивів та мети вчинення злочину). Окрім цього, обвинувальний акт не містить дати та місця його складання.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали вимоги клопотання адвоката ОСОБА_8 , просили суд повернути обвинувальний акт прокурору.
В судовому засіданні прокурор, представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_6 , заперечували проти клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту прокурору через його необґрунтованість, просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Окрім цього, потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7 просили прийняти цивільний позов до розгляду.
Розглянувши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання про повернення обвинувального акту прокурору
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
За змістом ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
У п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних в ст.291 КПК України вимог до обвинувального акта, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 цієї статті, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація із посиланням на статті Закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, в змісті обвинувального акта міститься перелік діянь окремо кожного з обвинувачених, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
При цьому, судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
З огляду на викладене, суд вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам чинного законодавства, а також у ньому відсутні такі недоліки, які б перешкоджали суду призначити на його підставі судовий розгляд.
Також, суд відхиляє доводи сторони захисту про наявність підстав для повернення обвинувального акта з огляду на відсутність дати на першому аркуші обвинувального акту який був вручений ОСОБА_3 , оскільки в провадженні суду на першому аркуші обвинувального акту зверху наявна дата затвердження цього обвинувального акту, а саме 28.03.2025 (а.с.1), а також до матеріалів обвинувального акту долучено розписку обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_8 про отримання обвинувального акту, яку також датовано 28.03.2025 (а.с. 25), яка містить власноручні підписи обвинуваченого та його захисника.
Щодо питань, передбачених ст. 315 КПК України
За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62024150020001118 від 12.07.2024, та перейти до вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Угоди у даному кримінальному провадженні до суду не надходили.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, судом не встановлено.
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
З метою підготовки до судового розгляду, з'ясувавши думки учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, суд вирішив призначити судовий розгляд на 02.07.2025 на 16:00 годину.
Щодо прийняття цивільного позову.
В цьому кримінальному провадженні разом з обвинувальним актом подано цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 (як потерпілих і цивільних позивачів) до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як цивільних відповідачів) про стягнення: 1) на користь цивільного позивача ОСОБА_6 в рівних частинах (солідарному порядку) з цивільних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 майнову шкоду, у розмірі 20 196,40 гривень; 2) на користь цивільного позивача ОСОБА_6 в рівних частинах (солідарному порядку) з цивільних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 150 000 гривень.
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 підтримали цивільний позов та просили його прийняти. Заперечень від прокурора, обвинувачених та їх захисників на таке не надійшло.
Відповідно до частин 1, 2 статті 61 КПК, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, …яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Статтею 91 КПК визначено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною 2 статті 127 КПК, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частинами 1, 4, 5 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння… Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) встановлено низку вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК.
Такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.
Одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, для мети доказування має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян та законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню. Головний обов'язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини, тому діяльність осіб, які здійснюють кримінальні провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення права і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).
На відміну від цивільного судочинства, в якому обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (частина 1 статті 81 ЦПК), у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин, у тому числі особи, яка завдала шкоди кримінальним правопорушенням, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (стаття 92 КПК), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.
Відтак вищезазначені відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та відомі суду, який розглядає такий обвинувальний акт по суті. Крім того, винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатами розгляду обвинувального акту по суті у вироку суду і не завжди може бути достеменно відома потерпілому (цивільному позивачу) на момент звернення з цивільним позовом (але в будь-якому випадку до початку судового розгляду).
Викладене свідчить про формальний характер дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні. Цивільний позивач наділений правом, проте не обов'язком, брати участь у доказуванні підстав та розміру цивільного позову за допомогою подання органові, що веде провадження, відповідних доказів, брати участь у слідчих (розшукових) діях, пов'язаних із встановленням характеру та розміру заподіяної шкоди, брати участь у безпосередній перевірці відповідних доказів тощо, оскільки він зацікавлений у відшкодуванні завданої йому кримінальним правопорушенням шкоди, що стимулює його брати активну участь у доказуванні підстав та розміру пред'явленого цивільного позову.
Тобто вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, змісту предметів доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином. Правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені статтею 185 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК.
З огляду на наведене, суд вважає можливим прийняти до розгляду у цьому кримінальному провадженні цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 (як потерпілих і цивільних позивачів) до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як цивільних відповідачів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024150020001118 від 12.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України підлягає призначенню до судового розгляду.
Керуючись ст. 314, 316, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні кримінальне провадження №62024150020001118 від 12.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України,- відмовити з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України, призначити до судового розгляду на 02.07.2025 о 16:00 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, потерпілого (цивільного позивача) та його представника, обвинувачених (цивільних відповідачів) та їх захисників.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 26.06.2025 о 16:00 годині в залі суду №131.
Головуючий суддя ОСОБА_10