Справа № 522/13353/25-Е
Провадження № 2/522/6449/25
25 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, в тому числі, підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, суд зазначає таке.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 14 ст. 28 ЦПК України, яка регулює підсудність справ за вибором позивача, позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
Позивач у позовній заяві обґрунтувань щодо підсудності справи не наводить.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в обгрунтування позову ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 522/15106/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення орендованого майна, в рамках розгляду якої в порядку забезпечення позову судом 22.08.2023 накладено арешт на три земельні ділянки, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:27:001:0098, площею 0,0137 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:27:001:0093, площею 0,0124 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:27:001:0092, площею 0,0111 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_4 .
Разом з тим, 14.07.2023 між ОСОБА_3 та ТОВ «Білд Констракшн Груп» укладено договір про спільне будівництво, за умовами якого сторони домовились про спільне будівництво житлових будинків на 13 земельних ділянках, зокрема, на земельних ділянках: кадастровий номер 5110136900:27:001:0098, кадастровий номер 5110136900:27:001:0093, кадастровий номер 5110136900:27:001:0092, на які було накладено арешт.
За умовами вказаного договору ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання передати під будівництво відповідні земельні ділянки та гарантував, що вони є вільними від будь-яких заборон чи спорів з боку третіх осіб. Крім того, ОСОБА_3 зобов'язався забезпечити відсутність протягом дії договору будь-яких арештів чи інших обмежень на переданих у будівництво земельних ділянках.
За порушення даної умови, незалежно від його вини, він несе відповідальність за наявність арештів на земельних ділянках у вигляді сплати штрафу в розмірі 1000 дол. США за кожен місяць накладення арешту на кожну із земельних ділянок, на які накладені арешти, але не більше ніж 10 000 дол. США. Крім того, у разі незняття відповідних арештів протягом 6 місяців ТОВ «Білд Констракшн Груп» вправі розірвати договір з покладенням на ОСОБА_3 понесених збитків.
12.03.2023 ОСОБА_3 сплачено на користь ТОВ «Білд Констракшн Груп» 383 825,00 грн в якості сплати неустойки в розмірі 10 000 дол. США за курсом НБУ на день сплати та 19.03.2024 ОСОБА_3 сплачено на користь ТОВ «Білд Констракшн Груп» грошові кошти в сумі 150 000 грн в якості обумовленої сторонами компенсації збитків внаслідок розірвання договору.
Отже, позивач вважає, що внаслідок застосування заходів забезпечення позову у виді арешту земельних ділянок, він зазнав збитків в розмірі 533 825,00 грн, які просить стягнути з відповідача на свою користь.
За правилами виключної підсудності позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Отже, як слідує з позовної заяви, позивач вважає, що йому заподіяно збитків накладенням арешту на земельні ділянки, що розташовані у Київському районі м. Одеси за адресою: м. Одеса, пров. Ванний, 12-Л, 12-Д, 12-Є, а тому суд вважає, що такий позов виник з приводу нерухомого майна та повинен розглядатися судом за місцезнаходженням нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, суд вважає, що дану позовну заяву слід передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА