Справа № 947/9678/25
Провадження № 2/947/2306/25
Іменем України
25.06.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У березні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позов звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ»), поданим в його інтересах представником Москаленко Маргаритою Станіславівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:
- за кредитним договором № 100602025 від 28.12.2021 в розмірі 25 400 грн;
- за кредитним договором № 2686787 від 13.12.2021 в розмірі 22 764,97 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитних договорів первісними кредиторами відповідачу надано кошти (кредит). У подальшому право вимоги за вказаними кредитними договорами на підставі договорів факторингу передано позивачу. Оскільки відповідачем не виконано обов'язок з повернення тіла кредитів та процентів за користування ними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 14.04.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
1). Із позовної заяви та долучених до неї доказів випливає, що 28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100602025 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн, шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 30 днів, розмір денної процентної ставки - 5 %.
16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 16072024 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 100602025 від 28.12.2021. Ціну продажу у договорі факторингу не зазначено.
Факт передачі права вимоги підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників б/н від 16.07.2024 до вказаного договору факторингу та витягом з реєстру боржників щодо передачі фактору права вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором № 100602025 від 28.12.2021 в розмірі 25 400 грн.
2). 13.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2686787 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн, шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 360 днів, розмір денної процентної ставки - 1,99 %.
19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 19072023 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах. Ціну продажу у договорі факторингу не зазначено.
Факт передачі права вимоги підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників б/н від 19.07.2023 до вказаного договору факторингу та витягом з реєстру боржників щодо передачі фактору права вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором № 2686787 від 13.12.2021 в розмірі 22 764,97 грн.
Позивач зазначає, що первісні кредитори за вказаними кредитними договорами свої зобов'язання виконали в повному обсязі, а саме надали відповідачу кредити у розмірах, згідно з умовами договорів. Натомість відповідач свої зобов'язання не виконала, суму кредитів та нарахованих на неї процентів не повернула.
Мотиви прийнятого рішення
Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч. 3 ст. 2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).
З аналізу позову та долучених до нього документів випливає, що між відповідачем та первісними кредиторами були укладені кредитні договори. У подальшому, на підставі договорів факторингу, право вимоги за цими договорами передано позивачу.
З цього приводу суд зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо - є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.
Як установлено судом, на підтвердження переходу права вимоги за кредитними договорами, представником позивача до матеріалів справи долучено договори факторингу:
- № 16072024 від 16.07.2024, укладений між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор);
- № 19072023 від 19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор).
Ціну продажу заборгованості в жодному з договорів факторингу не вказано. Документів, які підтверджували б факт оплати, не надано.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Отже договір факторингу є оплатним. Ціна продажу права вимоги є істотною умовою будь-якого договору факторингу.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Оскільки в наданих позивачем договорах факторингу не вказано ціну продажу права вимоги, зазначені договори не можна вважати укладеними. Як наслідок, позивач не може отримати на їх підставі право вимоги до відповідача.
Також позивачем до суду не надано належного розрахунку заявлених позовних вимог в частині кожного кредитного договору із зазначенням бази нарахування (вихідної суми заборгованості) у поєднанні із застосованою процентною ставкою, коштів, які були сплачені позичальником та дату їх сплати, що надасть суду можливість підтвердити або спростувати факт наявної заборгованості, перевірити правильність зарахування сплачених сум на погашення тіла кредиту/процентів.
Окремо суд зауважує, що позивачем не надано до суду належних доказів факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку саме позичальника. Інформація з банку - емітента платіжної картки щодо належності картки відповідачу та руху коштів за нею не надано. Інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт перерахування коштів на платіжну картку саме відповідача до суду також не надано.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду суд доходить висновку, що позивачем не доведено перед судом належними, допустимими та достатніми доказами факт надання кредиту відповідачеві та наявної заборгованості, передачі права вимоги від первинних кредиторів до позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, судові витрати позивача не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. А. Цирфа