Справа № 947/21870/25
Провадження № 1-кс/947/8759/25
17.06.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025163480000392 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна,12.06.2025 до чергової частини ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , про те, що 02.06.2025, приблизно о 00 год. 15 хв. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа І Петрова, 10, умисно нанесла заявнику тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, у результаті чого останній був доставлений до КНП «МКЛ №10».
Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що 02.06.2025 приблизно о 00.08 год. він зі своєю дівчиною ОСОБА_6 перебував біля терміналу, розташованому неподалік від будинку №12 по вул. Ільфа і Петрова у м.Одесі, де раніше не знайомий чоловік наніс йому удар молотком по голові.
У ході досудового розслідування 12.06.2025 у період часу з 17.00 до 17.04 год. був проведений огляд місця події за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170, де було виявлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який достав з рюкзака молоток з речовиною бурого кольору та добровільно видав його співробітникам поліції. При цьому ОСОБА_7 пояснив, що цим молотком в ніч з 01 на 02.06.2025 він, перебуваючи на вул. Ільфа і Петрова, 10 у м. Одесі, вдарив раніше не знайомого хлопця. Вказаний молоток був вилучений та поміщений у паперовий конверт зразка НПУ.
Вищевказаний молоток було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025163480000392, про що винесено відповідну постанову від 12.06.2025.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій клопотання підтримав, просив розглянути у його відсутності, повідомив, що власник вилученого майна повідомлений про дату та час розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 12.06.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025163480000392 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на молоток з речовиною бурого кольору.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1