Постанова від 25.06.2025 по справі 751/4971/25

Справа №751/4971/25

Провадження №3/751/1840/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,

особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від

29 травня 2025 року серії ВАД № 082889, 29 травня 2025 року об 11 годині 25 хвилин у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 3, громадянин ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Чернігів-Городня на транспортному засобі марки «Mercedes 312 D» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не маючи погодження схеми маршруту та розкладу руху з уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушив

п. 32.1 Правил дорожнього руху, та не мав договору між замовником послуг та перевізником, чим порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

За даним фактом щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що виконував свою роботу, йому доручили відправитися у рейс тому поїхав. На руки договору не видали, супутні документи також.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція даної статті передбачає такі альтернативні види діяння, як, зокрема провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом на провадження виду господарської діяльності.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року

№ 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (далі - Правила № 176).

Відповідно до п. 51 зазначених Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Згідно з п. 55 Правил № 176 замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.

Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки (п. 56 Правил

№ 176).

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Крім того, положеннями п. 51 Правил № 176 закріплено, що нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статей 238, 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету, у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до частини першої статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Отже, суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб'єкт господарювання, зокрема, фізична особа - підприємець.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за

ч. 1 ст. 164 КУпАП суб'єкт складання протоколу повинен надати докази того, що особа дійсно здійснювала господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів без одержання документа дозвільного характеру, а також отримувала від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. При цьому необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до суду, окрім самого протоколу, наданий лише відеозапис з місця події та тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Згідно з протоколом у провину ОСОБА_1 ставиться здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів без договору між замовником послуг та перевізником. Проте, до матеріалів справи не додані докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та самостійно, на власний ризик, систематично надає послуги з перевезення пасажирів. Суб'єктом складання протоколу не долучено жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 надає послуги з перевезення пасажирів саме як суб'єкт господарювання, а не водій.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів він працює водієм на Приватному підприємстві «Чернігівтрансавто» згідно наказу № 25-К від

01 травня 2025 року.

Згідно з витягом Державної служби з безпеки на транспорті ПП «Чернігівтрансавто» видано ліцензію на дозволений вид робіт, а саме внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів, укладеного

19 червня 2021 року, орендодавець ОСОБА_2 передав орендарю ПП «Чернігівтрансавто» транспортні засоби, в тому числі і транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», моделі 312 D з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Крім того, у матеріалах справи наявний Договір № 16-05/2025 від

29 травня 2025 року на автотранспортне обслуговування, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Чернігівтрансавто», згідно з яким виконавець надає замовнику автомобіль для перевезення групи людей з м. Чернігів до

м. Городня та в зворотному напрямку 29 травня 025 року. Замовнику надається автомобіль марки «Mercedes» з державний номерним знаком

НОМЕР_1 , який обслуговує (керує) водій ОСОБА_1 .

Отже ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 164, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за

ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Суддя: Р.М. Топіха

Попередній документ
128404806
Наступний документ
128404808
Інформація про рішення:
№ рішення: 128404807
№ справи: 751/4971/25
Дата рішення: 25.06.2025
Дата публікації: 27.06.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку провадження господарської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.06.2025)
Дата надходження: 05.06.2025
Предмет позову: порушення порядку провадження господарської діяльності
Розклад засідань:
25.06.2025 09:40 Новозаводський районний суд м.Чернігова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТОПІХА РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ТОПІХА РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Рогозій Олександр Іванович