Справа № 467/855/25
1-в/467/223/25
25.06.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка подання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Кіровоград, громадянина України, місце проживання до засудження: АДРЕСА_1 ;
- засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 лютого 2020 року за ч.1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі;
- ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2023 року замінено невідбуту частину строку покарання виді позбавлення волі більш м'яким у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців 3 дні;
- ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2023 року зараховано в строк покарання у виді обмеження волі час слідування під вартою до виправного центру з 16 серпня 2023 року по 25 вересня 2023 року з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі,
Суть порушеного перед судом питання і за чиєю ініціативою воно розглядається
Виконуючий обов'язки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» ОСОБА_5 вніс на розгляд суду подання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись, зокрема, на те, що останній відбув більш як 3/4 строку покарання, призначеного йому судом, і водночас довів своє виправлення через сумлінну поведінку і ставлення до праці.
Позиція учасників справи
Сам засуджений про дату, час і місце судового засідання був сповіщений належно, що беззаперечно підтверджується матеріалами справи, однак, направив до суду заяву, якою просив розглядати справу за його відсутності.
Представник установи виконання покарань про розгляд справи також повідомлявся належно, проте, до суду не прибув, додаткових заяв та/або клопотань не направляв. На підтвердження своєї позиції та обставин, що викладені у поданні, направив до суду матеріали особової справи засудженого і актуальні дані, що характеризують останнього.
Тому з урахуванням положень абзацу другого частини п'ятої статті 539 КПК України, з огляду на наявність даних про належне сповіщення цих осіб і що їх участь обов'язковою судом не визнавалась, а також на відсутність заперечень з боку прокурора, суд ухвалив розглядати справу за відсутності засудженого та представника установи, що відає виконанням покарання.
Прокурор, у свою чергу, в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував, посилаючись на наявність умов, визначених ч.2, п. 3 ч.3 ст. 81 КК України, за яких можливе звільнення засудженого від відбування покарання умовно - достроково.
Правове регулювання питання
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частиною другою статті 81 КК України установлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання ( п.3 ч.3 ст. 81 КК України).
У контексті сумлінної поведінки засудженого суд піддаватиме оцінці, перш за все, дотримання вимог режиму відбування покарання; правил внутрішнього розпорядку установи; додержання дисципліни; виконання вказівок і розпоряджень адміністрації установи; наявності заохочень/стягнень, їх кількості та обставин, які передували їх застосуванню; участі у самодіяльних організаціях та програмах виховного впливу; поведінку в колі засуджених.
Перевіряючи ставлення до праці, суд зважатиме на факти добропорядного, відповідального та чесного ставлення до покладених на засудженого трудових обов'язків, правил охорони праці та техніки безпеки, бережливого використання обладнання установи та засобів праці, прояву трудової ініціативи.
Водночас, при проведенні аналізу сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці, суд братиме до уваги не окремі вчинки засудженого, а безперервну і стабільну лінію його поведінки, так само як і загалом спосіб життя в умовах специфічного режиму проживання.
При цьому, суд враховує, що процес виправлення засудженого не є одномоментним, йому притаманна певна динаміка і поступовість розвитку, зокрема, в бік чи то позитивних, чи то негативних змін, залежно від конкретних обставин.
А відомості про це суд отримуватиме з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує виникненню у нього права на умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Безперечно суд проаналізує і усі наявні у нього відомості про ставлення засудженого до скоєного ним правопорушення, що, у свою чергу, вказує на готовність останнього, за можливості, виправити ситуацію і буде являти собою додатковий важіль для правильного прийняття рішення у цій справі.
Установлені судом обставини в рамках цього провадження і їх оцінка у контексті застосованого права
Засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання з 19 лютого 2018 року. Безпосередньо в ДУ «Арбузинська виправна колонія №83» прибув 20 липня 2020 року.
З порядком та умовами відбування покарання ознайомлений.
Таким чином, початок строку відбування покарання починається 19 лютого 2018 року, а його закінчення припадає на 10 січня 2026 року.
Станом на день розгляду подання ОСОБА_4 відбув більш як 3/4 строку покарання, призначеного йому вироком суду.
Тому, установивши наявність умов, визначених п.3 ч.3 ст. 81 КК України для застосування умовно - дострокового звільнення засудженого, суд переходить до аналізу обставин, які вказують на його поведінку та ставлення до праці, у тому числі й доказів, як їх підтверджують.
Як зазначалось вище, ОСОБА_4 прибув до постійного місця відбування покарання 20 липня 2020 року.
Відразу по прибуттю засуджений починає працювати, внаслідок чого у жовтні 2020 року заохочується «Подякою» за підсумками роботи ІІІ кварталі 2020 року.
Паралельно ОСОБА_4 на підставі власної заяви бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія» і 25 червня 2021 року здобуває професію «Каменотес», що підтверджується свідоцтвом про присвоєння робітничої кваліфікації.
Станом на липень 2023 року, тобто по сплину двох років відбування покарання засуджений характеризується позитивно.
Зокрема, засуджений десять разів заохочувався за сумлінну поведінку і ставлення до праці. Своєю працею надає позитивний приклад іншим засудженим. Так, ОСОБА_4 з 2020 року постійно залучається до робіт з благоустрою колонії, до ремонтних робіт та поліпшенні житлово - побутових умов.
Проявляє прийнятну поведінку у колі засуджених та у взаємовідносинах з персоналом установи.
Станом на 12 липня 2023 року засуджений має одне стягнення у виді попередження. Однак, воно застосоване начальником СІЗО ще 29 листопада 2019 року і на даний час погашене.
Порушення, на думку суду, за своїм характером не було злісним, так як виражалось у порушенні розпорядку дня. А накладене стягнення у виді попередження підтверджує такі висновки суду.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 став на шлях виправлення ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2023 року йому було замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке - у виді обмеження волі.
Станом на 18 вересня 2024 року, тобто, трохи більше, ніж протягом року після заміни покарання на більш м'яке, засуджений порушень режиму утримання не допускає. Натомість має ще два заохочення у виді подяки за сумлінне ставлення до праці.
Бере активну участь у програмах і заходах колонії; у колі засуджених і у відносинах з персоналом установи проявляє допустиму і належну поведінку; прийнятно поводить себе у побуті. Тобто, характеризується позитивно.
Характерно, що ризик вчинення повторного правопорушення, так само, які ризик небезпеки для суспільства оцінюються як низькі.
Аналогічно позитивно засуджений характеризується й станом на 11 червня 2025 року.
Зокрема, суд установив порушення порядку відбування ОСОБА_4 покарання. Проте, з огляду на особу засудженого, характер вчиненого порушення, його відношення до учиненого, попередню позитивну поведінку адміністрацією установи не було накладено на нього дисциплінарне стягнення.
Сам по собі факт порушення порядку утримання з боку ОСОБА_4 , ураховуючи тривалий строк його перебування в умовах ізоляції від суспільства, а так само й з огляду на його достатньо належну поведінку і сумлінне ставлення до праці до подібного прояву, на переконання суду, не здатний спростувати висновок про виправлення засудженого чи то нівелювати його попередні заслуги.
Вже станом на червень 2025 року ступінь виправлення засудженого ОСОБА_4 оцінюється у 96 балів, що однозначно свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
При цьому, матеріали особової справи засудженого містять у собі дані, що він негативно ставиться до учиненого ним правопорушення, визнає свою провину, усвідомлює наслідки.
Висновки
Засуджений ОСОБА_4 у цілому належно відбував покарання з моменту його затримання і до дня розгляду цього подання.
Допущені ним два випадки порушення носили ситуативний характер і не мали ознак системності, про що свідчить їх характер і одне застосоване стягнення.
Натомість ОСОБА_4 своїм ставленням до праці надавав приклад іншим засудженим і водночас, відбуваючи покарання, зробив належні висновки про скоєне ним правопорушення.
Будь - яких істотних проявів його поведінки, які б спростували б висновки про його виправлення, суд не виявив.
Таким чином, установлені фактичні обставини свідчать про те, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і що він готовий до сприйняття установлених в суспільстві норм та правил поведінки поза межами установи виконання покарань, так як зробив певні висновки відносно скоєного ним.
Отже, на переконання суду, мета призначеного покарання на даному етапі його відбування досягнута, а тому подальше відбування покарання цим засудженим є недоцільним внаслідок його дострокового виправлення.
З огляду на таке, визначені законом підстави умовно-дострокового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання є дійсними і доведеними перед судом, що дає йому підстави прийняти рішення про задоволення подання.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 369-372, 537,539 КПК України,суд,
Подання Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83») про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі умовно - достроково на 6 (шість) місяців 17 (сімнадцять) днів невідбутого строку покарання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрали законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6