Провадження № 33/803/1658/25 Справа № 214/2614/25 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
23 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Щербачова А.П., законного представника потерпілої ОСОБА_2 та її представника Батарєєвої Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Щербачова А.П. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Стягнуто з неї судовий збір в розмірі 605,60 грн..
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 порушила ЗУ «Про охорону дитинства», ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 12.03.2025 о 11-25 годині у приміщенні Криворізької гімназії № 74 за адресою: м. Кривий Ріг, м-н. Ювілейний, 1а, вдарив два рази по голові рукою та ногою по ногам малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чим завдав їй фізичного болю. Вказаними діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП
На вказане рішення захисник Щербачов А.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді відносно ОСОБА_3 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та не допустимим доказом у даній справі, оскільки у протоколі не визначено, в чому саме полягає ухилення від виконання батьківських обов'язків, не зазначена форма вини, причинний зв'язок між діями матері та наслідками, не зазначена конкретна норма/стаття закону, відповідно до якої вона притягується до відповідальності. Разом з тим, зазначає, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не встановлено, внаслідок кого із дітей виникла конфліктна ситуація, та чи була дана ситуація захистом, чи навпаки, агресивною поведінкою. Вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Статтею 150 Сімейного кодексу України, визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 порушила ЗУ «Про охорону дитинства», ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 12.03.2025 о 11-25 годині у приміщенні Криворізької гімназії № 74 за адресою: м. Кривий Ріг, м-н. Ювілейний, 1а, вдарив два рази по голові рукою та ногою по ногам малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чим завдав їй фізичного болю.
Крім того, в матеріалах справи наявний висновок судово-медичного експерта № 344 від 17.03.2025 відповідно до якого, виявлені тілесні ушкодження: струс головного мозку, який виник від дії тупого предмету або при ударі об такий предмет, у ОСОБА_4 , 2016 року народження та відносяться до легких тілесних ушкоджень .
Враховуючи наведене, слід вважати доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та не допустимим доказом у даній справі, зокрема у протоколі не визначено, в чому саме полягає її ухилення від виконання батьківських обов'язків, не зазначена форма вини, причинний зв'язок між діями матері та наслідками, не зазначена конкретна норма/стаття закону, відповідно до якої вона притягується до відповідальності, суддя вважає безпідставними.
Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в ньому наявні: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; засвідчений підпис Євдокименко О,П,; інші відомості, необхідні для вирішення справи, і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Щербачова А.П. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя