Провадження № 33/803/1708/25 Справа № 192/802/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
23 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого Снігура Анатолія Степановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
представника потерпілого Снігура А. С.
Зміст оскарженого судового рішення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 27.03.2025 близько 20:45 в смт Солоному по вул. Бр. Більченко, 65, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч, при об'їзді перешкоди (ями) допустила зіткнення із зустрічним автомобілем Кіа Соренто н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 10.5 ПДР порушення правил повороту праворуч та ліворуч при виїзді з перехрещення проїзних частин, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року провадження у справі за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив що згідно протоколу водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, здійснюючи поворот ліворуч, при об'їзді перешкоди (ями) допустила зіткнення із зустрічним автомобілем Кіа Соренто, а згідно пояснень ОСОБА_2 у судовому засіданні, вона, рухалась на автомобілі та з вулиці Бр. Більченко повертала праворуч у провулок, де відбулось зіткнення автомобілів. Наданими суду доказами, в тому числі схемою місця не підтверджено, що ОСОБА_2 здійснювала поворот ліворуч, як зазначено у протоколі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник потерпілого просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та підійшов до них формально, що потягло за собою необґрунтований висновок про закриття провадження по справі.
Зазначає, що дії ОСОБА_2 у протоколі кваліфіковані як порушення п. 10.5 ПДР, а саме те, що вона, здійснюючи поворот ліворуч, при об'їзді перешкоди у вигляді ями, допустила зіткнення із зустрічним автомобілем, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наданими доказами не підтверджено, що ОСОБА_2 здійснювала поворот ліворуч, як то зазначено у протоколі. Проте суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 допустила зіткнення з зустрічним автомобілем не при виконанні маневру - повороту праворуч, а при об'їзді перешкоди. Дані обставини відображені і у протоколі, де зазначено, що остання здійснила спочатку поворот ліворуч, а потім праворуч, підтверджуються характером пошкоджень транспортних засобів, їх розташуванням, визначених у схемі ДТП. Також судом проігноровані письмові пояснення ОСОБА_2 , які вона надавала безпосередньо після вчинення ДТП.
На підставі викладеного вважає, що судом надано неналежну оцінку доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні даної ДТП, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні представник потерпілого Снігур А. С. підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначила, що правил дорожнього руху не порушувала.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведений за його відсутності.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційний суд, провівши повторний судовий розгляд справи, проаналізувавши зміст оскарженої постанови, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, встановив порушення судом першої інстанції вимог ст. 280 КУпАП, що в даному випадку є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, взяв до уваги покази ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні, а саме те, що вона, рухалась по дорозі по своїй полосі та з вулиці Бр. Більченко повертала праворуч у провулок без назви, дійшов висновку, що наданими доказами, в тому числі схемою місця ДТП не підтверджується, що остання здійснювала поворот ліворуч, як зазначено у протоколі, і за таких обставин не доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими і такими, що не ґрунтуються на положеннях процесуального закону та не підтверджуються матеріалами справи.
Фактичні обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, безпосередньо дослідивши докази, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
27 березня 2025 року близько 20:45 в смт Солоному по вул. Бр. Більченко, 65, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи при об'їзді перешкоди (ями) здійснюючи поворот ліворуч, допустила зіткнення із зустрічним автомобілем Кіа Соренто н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 10.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), порушення правил повороту праворуч та ліворуч при виїзді з перехрещення проїзних частин, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Так, згідно з п. 10.5 ПДР, в порушення якого ОСОБА_2 вказується у протоколі, поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 283534 від 27 березня 2025 року та схемою місця ДТП, долученого до протоколу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , викладеними в окремих поясненнях, за змістом яких 27.03.2025 близько 20 год. 45 хв. вона рухалася на автомобілі ВАЗ 2109 по вул. Братів Більченко, здійснювала поворот на вул. Чукмарьова, об'їжджаючи яму, допустила зіткнення з зустрічним автомобілем КІА у задню ліву частину автомобіля (бампера);
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , викладеними в окремих поясненнях, за змістом яких він рухався по вул. Чукмарьова у напрямку вул. Братів Більченко, перед виїздом на вул. Братів Більченко з його автомобілем допустив зіткнення автомобіль ВАЗ, який здійснював поворот з вул. Братів Більченко на вул. Чукмарьова;
- фотографіями автомобілів на яких зафіксовані локалізація та характер механічних пошкоджень, з яких видно механічні пошкодження автомобіля КІА: деформація заднього лівого крила та підкрилка; механічні пошкодження автомобіля ВАЗ: деформація лівого переднього крила;
- схемою місця ДТП, де зафіксовано місце зіткнення автомобілів та їх розташування;
Також апеляційний суд враховує, що протокол та схема ДТП, підписані у тому числі і водієм ОСОБА_2 , від якої ніяких зауважень щодо обставин, викладених у протоколі та визначеної схеми ДТП не надходило.
Як видно зі схеми місця ДТП, зіткнення відбулося вже після з'їзду ОСОБА_2 з перехрестя, на її смузі руху була перешкода у вигляді ями, при об'їзді якої вона виїхала на зустрічну смугу руху, по якій рухався автомобіль Кіа Соренто н.з. НОМЕР_2 , під керуванням потерпілого ОСОБА_1 , де відбулося контактування лівою передньої частиною автомобіля ВАЗ, під керуванням ОСОБА_2 та задньою лівою частиною автомобіля Кіа.
Встановлюючи такий механізм ДТП, суд апеляційної інстанції виходить з аналізу показань ОСОБА_2 , які вона надала одразу на місці ДТП, показань потерпілого ОСОБА_1 , які узгоджуються з розташуванням автомобілів після контактування, розташуванням перешкоди у вигляді ями та слідами аварійно-механічної взаємодії транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника потерпілого, що суд помилково розцінив формулювання в протоколі, що ОСОБА_2 здійснювала маневр повороту ліворуч як маневр з'їзду з перехрестя, тоді як в протоколі фактично викладено, здійснюючи поворот ліворуч в значенні об'їзду перешкоди у вигляді ями, що підтверджується і поясненнями самої ОСОБА_2 та схемою місця ДТП.
При даному механізмі ДТП, водій ОСОБА_2 здійснювала одночасно дві фази маневру: повертала праворуч при з'їзді з головної дороги на другорядну та одночасно на другорядній дорозі здійснила маневр об'їзду перешкоди (відворот керма вліво) з виїздом на зустрічну смугу, що й спричинило складнощі при формулюванні фабули протоколу та оцінки механізму ДТП судом першої інстанції.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 змінила показання та вказала, що зіткнення відбулося в результаті порушення ПДР потерпілим, який під час руху зачепив ліву передню сторону її транспортного засобу, лівою задньою частиною свого транспортного засобу. Проте, враховуючи сліди аварійно-механічної взаємодії обох транспортних засобів, місця їх зіткнення та взаєморозташування після контактування, такий механізм ДТП не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи і розцінюється судом як спосіб захисту ОСОБА_2 від притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, матеріалами справи у їх сукупності підтверджено порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.5 ПДР, який їй інкримінований у протоколі, згідно з яким у будь-якому випадку водій зобов'язаний виконати маневр так, щоб не створити перешкод зустрічному транспорту. Саме внаслідок порушення цього положення і сталося зіткнення, що підтверджується схемою ДТП, локалізацією пошкоджень, зазначеними у схемі і на фото та іншими доказами.
Крім того, ПДР містять і інші положення, які регулюють дії водіїв у даній дорожній обстановці. Так відповідно до п. 10.1, 13.3, 13.4 ПДР перед.. будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Під час... об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу.
В діях водія ОСОБА_2 також вбачаються ознаки невідповідності і вищезазначених вимог ПДР, проте, враховуючи, що порушення цих пунктів не інкримінувалось їй у провину, апеляційний суд не констатує порушення водієм ОСОБА_2 вказаних пунктів ПДР.
За результатами дослідження доказів, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 порушення п. 10.5 ПДР, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, а її дії апеляційний суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Всі наведені в сукупності докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені апеляційним судом докази та фактичні обставини доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Будь-яких порушень вимог КУпАП під час оформлення матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_2 та наявності в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП під час апеляційного перегляду не встановлено.
За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, механізм даної ДТП, його наслідки, завдані транспортним засобам механічні пошкодження, які не є значними, особу ОСОБА_2 , на переконання апеляційного суду, стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої ст. 124 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення виховної мети стягнення та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови становить 605,60 гривень.
Згідно п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Таким чином доводи апеляційної скарги представника потерпілого є обґрунтованими, узгоджуються з матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу представника потерпілого Снігура Анатолія Степановича задовольнити.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, через установу банку України.
Роз'яснити, що у разі не сплати штрафу в п'ятнадцяти денний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, котрий передбачає подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун