Провадження № 11-кп/803/2150/25 Справа № 180/667/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальні провадження № 12023041330000071 та № 12023041330000517 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Кримінальне провадження № 12023041330000071 за ч. 4 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено протиправність такого діяння.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2025 року зазначений вирок стосовно ОСОБА_8 скасовано в частині закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України та закрите кримінальне провадження в цій частині з аналогічних підстав.
Згідно вироку суду першої інстанції, 21.11.2023 року приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_8 з дозволу користувача житла - ОСОБА_9 знаходився у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивав спиртні напої з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 12S 8/256, належного ОСОБА_11 , який останній мав при собі та демонстрував його.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ввійшов у довіру до потерпілого ОСОБА_11 та, зловживаючи довірою останнього, що полягало у використанні ОСОБА_8 довірливих відносин з потерпілим, заснованих на попередньому знайомстві, ОСОБА_8 21.11.2023 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ввівши в оману потерпілого ОСОБА_11 , під приводом необхідності зателефонувати, добровільно отримав від нього телефон марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 12S 8/256, ринкова вартість якого, становить 8999,10 грн., належний останньому, та, створивши видимість розмови, зник з місця події, заволодівши таким чином вказаним мобільним телефоном марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 12S 8/256, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 8999,10 грн.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого. Вважає, що при призначенні міри покарання суд не врахував особу обвинуваченого, який неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, тяжкість вчиненого злочину, формальне визнання вини, зухвалість вчиненого злочину, потерпілим в якому за ч. 2 ст. 190 КК України був військовий, зневажливе ставлення до учасників процесу під час судових засідань, а також невідшкодування шкоди. Просив суд ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, доводи обвинуваченого і захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
За змістом статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи роз'яснення, які містяться у п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до п.3 вказаної постанови, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції не надав належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставинам вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого та не буде сприяти його виправленню й попередженню скоєння нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, колегія суддів бере до уваги вимоги ст.ст. 50, 65 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєного злочину, який на підставі ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, завдану потерпілому майнову шкоду не відшкодував.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з його ізоляцією від суспільства.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 420 КК України скасуванню в частині призначеного ОСОБА_8 покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання за ч.2 ст. 190 КК України скасувати.
Призначити ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг до Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Судді