Провадження № 22-ц/803/3707/25 Справа № 215/5409/24 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
24 червня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді БондарЯ.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони
позивач- Моторне (транспортне) страхове бюро України
відповідач- ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2024 року, ухвалене суддею Квятковським Я.А. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення рішення складено 23 грудня 2024 року,
У серпні 2024 року МТСБУ звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 19 951,91 грн., також стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору.
Свої позовні вимоги МТСБ обґрунтовувало тим, що 20.11.2022 року о 16-09 год., у м. Кривий Ріг, по вулиці Адм. Головка в Тернівському районі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «RENAULT» (номерний знак НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «DAEWOO» (номерний знак НОМЕР_2 ), яким керувавла Ковтун Л.А.
Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення 215/4795/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, провадження закрито у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУПАП.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цивільно-правова відповідальність потерпілої була застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №209726187).
Потерпіла своєчасно звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП від 21.11.2022 року, із заявою про виплату страхового відшкодування від 21.11.2022 року.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілої, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 18 368,96 грн. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає: 19 951, 91 грн.
На підставі вищезазначеного позивач просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, що пов'язані з регламентною виплатою потерпілій від ДТП в порядку регресу, з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди -19 951, 91 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2025 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду в порядку регресу у розмірі 19 951,91 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у розмірі 3028 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухваленого при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити МТСБУ у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути на його користь з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.
При цьому, скаржник зазначає, що на дату виплати МТСБУ відшкодування було відсутнє рішення суду, яким ОСОБА_1 визнано винним в ДТП, яка сталася 20.11.2022. Вказує, що особа вважається винною, доки не доведе відсутність своєї вини. Позивач може це доводити, але не зобов'язаний. Вважає, що суд першої інстанції порушив презумпцію невинуватості та не взяв до уваги, що у позивача не було законних підстав для виплати коштів ОСОБА_2 , оскільки на час страхової виплати, вина відповідача не була встановлена у визначеному законом порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , представник позивача МТСБУ - Сечко С.В., посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2024 року без змін.
Представник позивача вказує на те, що за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Вважає, що закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП за ст. 38 КУпАП, не спростовує факту вини відповідача у скоєнні дорожньо транспортної пригоди, а також з огляду на той факт, що цивільно - правова відповідальність відповідача на момент завдання шкоди застрахована не була, то з відповідача повинно бути стягнуто на користь МТСБУ, суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 19 951 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 91 коп.
Щодо стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу, то представник позивача вважає, що такі витрати не підлягають стягненню, оскільки відсутні докази здійснення адвокатом будь якої роботи по захисту інтересів відповідача, зокрема апеляційна скарга складена та підписана самим відповідачем, доказів надання йому правничої допомоги відповідачем не надано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно постанови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.03.2023, повідомлення про ДТП і схеми ДТП 20.11.2022 близько 16-09 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «RENAULT FCT» н/з НОМЕР_3 , по вул.Адм.Головка в Тернівському районі м.Кривого Рогу, виїжджаючи з двору, перед початком руху не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, при цьому не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі ліворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «DAEWOO Lanos» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.4).
Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення 215/4795/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, провадження закрито у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУПАП.
Відповідно витягу з центральної бази даних МТСБУ транспортний засіб «RENAULT FCT» н/з НОМЕР_3 не має договору внутрішнього страхування (а.с.5).
ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля «DAEWOO Lanos» номерний знак НОМЕР_2 , звернувся із повідомленням про ДТП та надала додатки до нього (схему місця ДТП, заяву ОСОБА_3 , страховий поліс, технічний паспорт на авто, посвідчення водія) (а.с.6, 7,8,9,10,11)
Відповідно до Звіту про оцінку майна №134/МЗ-22 вартість відновленого ремонту становить 18 368,96 грн. (а.с.12-30).
Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Довідки №1 від 13.04.2023 та платіжної інструкції №920970 від 18.04.2023, ОСОБА_3 було виплачено 18 368,96 грн. та згідно платіжної інструкції №357579 від 13.01.2023 МТСБУ були сплачені витрати на послуги аварійного комісара (а.с. 32,33,34,35).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог МТСБУ, виходив з їх обґрунтованості та доведеності належними та допустимими доказами.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки їх зроблено судом на підставі досліджених та оцінених доказів та не може погодитись з доводами ОСОБА_1 , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, ст.12 ЦПК України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, ст.1166 ЦК України.
Отже, у цивільних правовідносинах існує презумпція вини. Тобто особа вважається винною, доки вона не доведе відсутність своєї вини. Позивач може це доводити, але не зобов'язаний.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-1V, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст.28 Закону №1961-1V - шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Статтею 29 Закону №1961-IV чітко встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.п.а п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність. Право на отримання відшкодування від МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих мають потерпілі в ДТП особи, відповідальність яких була застрахована на час ДТП.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП з участю відповідача, який порушив Правила дорожнього руху, завдано матеріальну шкоду майну потерпілої ОСОБА_2 , яка мала поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння ДТП не була застрахована, потерпіла ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернулася до МТСБУ з відповідною заявою.
Для встановлення розміру збитків та збору документів по справі МТСБУ понесло витрати у розмірі 1582,95 грн.
Керуючись нормами п.п.а п.41.1. ст.41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП, та у межах страхової суми, що була чинною на день настання події, МТСБУ у встановленому порядку оцінило розмір збитку і здійснило виплату відшкодування потерпілій в розмірі 18 368,96 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №920970 від «18» квітня 2023 р.
Статтею 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Отже, як встановлено судом, МТСБУ відповідно до п.п.а п.41.1 ст.41 Закону відшкодувало потерпілій особі у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини власника транспортного засобу, який всупереч вимогам Закону на час події керував транспортним засобом без діючого договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, а відтак відповідно до ст.1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення. Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа №686/4557/18) виснував по те, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процессуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключно компетенцією суду, переоцінка доказів, діючим законодавством не передбачена.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про повне задоволення позову, яке відповідає вимогам ст.ст.263, 264 ЦПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а судове рішення без змін, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Понесені відповідачем витрати на правничу допомогу та сплату судового збору залишаються за ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлено 24 червня 2025 року.
Головуючий: Я.М. Бондар
Судді: В.П. Зубакова
В.О. Остапенко