25 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 466/1196/25 пров. № А/857/19061/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2025 року (головуючий суддя Глинський Д.Б., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову від 09 липня 2024 року № 286 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що у разі неявки ОСОБА_1 09.07.2024 на 12.50 год. в ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду адміністративної справи уповноважені особи мали би з'ясувати причини його неявки та повторно викликати у законний спосіб, а саме шляхом надсилання повістки чи повідомлення засобами зв'язку (на той час працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 були відомі місце проживання та засоби зв'язку). Наголошує також, що ОСОБА_1 28.06.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_2 він не прибув, а був насильно доставлений його працівниками, що створювало умови його перебування з обмеженими правами та такі дії призвели до погіршення стану здоров'я. Також вказує, що в його присутності не складався протокол про адміністративне правопорушення, жодних осіб не було в кабінеті працівника цієї установи, які би могли стверджувати про відмову від підписання протоколу.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, з врахуванням строку розгляду термінових справ, відповідно до статті 286, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, в задоволенні клопотання відмовив та ухвалив провести апеляційний розгляд у відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено доказами, що є в матеріалах справи, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час заходів оповіщення 28.06.2024 відповідачем було здійснено перевірку військово облікових документів ОСОБА_1 , та встановлено, що згідно даних АІС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 в картотеці вільних залишків, не користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутність відомостей, щодо проходження ВЛК військовозобов'язаним (відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Наказу МОУ №402 Про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_6 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
ОСОБА_1 надано довідку від 06.06.2024 №1330-5003317942 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
28.06.2024 стрільцем роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення №286 відносно ОСОБА_1 , передбачене ч. 3 ст..210 КУпАП. за те, що являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи внутрішньо переміщеною особою відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» зобов'язаний в семиденний строк стати на військовий облік, однак даної вимоги закону не виконав.
До протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 додано паспорт громадянина України, довідка від 06.06.2024 № 1330-5003317942 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи.
3 протоколом №286 від 28.06.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 ознайомився, про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений відповідно до вимог 268 КУпАП, від підпису та отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків.
На підставі протоколу 09.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №286 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на позивача штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач, вважаючи постанову від 09.07.2024 №286 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а позивачем не спростовано обставин, що стали підставою для її винесення.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.4 ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з п.2,4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Позивач є громадянином України, на якого покладені обов'язки, визначені ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Згідно з статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 3, ч.4 ст. 37 Закону України «Про військовий облік та військову службу» призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку). Аналогічні положення містив Порядок затверджений постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, що втратив чинність з набранням чинності Порядком від 30.12.2022.
Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов'язані працюють (навчаються).
Пунктом 15-1 Порядку затвердженого постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, зі змінами, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснювалося на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 15-1).
У разі коли відомості про призовника, військовозобов'язаного або резервіста не включені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії.
Як вже було встановлено, позивач взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1330-5003317942, яка видана Франківським відділом соціального захисту населення 06 червня 2024 року.
Вулиця Кульпарківська 212/39 у м. Львові територіально відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з військово-облікового документу з мобільного додатку "РЕЗЕРВ+" позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ; номер в реєстрі "ОБЕРІГ" 080420231455779700032; дані уточнено 10 липня 2024 року.
Судом першої інстанції не здобуто, а позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 протягом семи днів звернувся з заявою про взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 28.06.2024 відповідно на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 такий не перебуває.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги . 3, ч.4 ст. 37 Закону України «Про військовий облік та військову службу», після прибуття до нового місця проживання (06.06.2024) позивач в семиденний строк на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 не став.
Отже, оскільки позивач як призовник в семиденний строк після прибуття до нового місця проживання не з'являвся до районного центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації з метою взяття на облік як військовозобов'язаного, зарахування його в запас, не отримував військово-обліковий документ, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вчинено порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Доказів на спростування вказаних вище обставин позивач не надав ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
Також апеляційним судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідачем з дотриманням вимог процесуального закону розглянуто справу про адміністративне правопорушення, 28.06.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення №286 від 28.06.2024 відносно ОСОБА_1 , на підставі якого 09.07.2024 винесено оскаржувану постанову.
Покликання скаржника на нескладення протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються доказами, які є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Доводи про те, що ОСОБА_1 силоміць (недобровільно) доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 не впливають на наявність події правопорушення і не доведені позивачем, тому не приймаються до уваги.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх, належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та про правомірність постанови від 09 липня 2024 року № 286 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2025 року у справі № 466/1196/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 25 червня 2025 року.