Справа № 600/6086/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
25 червня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю.,
представника позивача: Томко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у грудні 2024 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області (ГУ ДПС у Чернівецькій області) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 193302,50 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 193302,50 грн до місцевого бюджету.
У подальшому ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розстрочити виконання судового рішення у справі №600/6086/24-а про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу до місцевого бюджету у розмірі 193302,50 грн шляхом сплати зазначеної суми рівними платежами щомісячно протягом одного року, починаючи з місяця, наступного за набранням чинності рішенням суду.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що не має змоги виконати рішення суду у справі №600/6086/24-а у зв'язку з відсутністю в нього коштів, оскільки є безробітним та не є приватним підприємцем. Вказував, що єдиним джерелом доходу у родини, яка складається з чотирьох людей, є заробітна плата дружини та має на утриманні двох неповнолітніх дітей віком 8 та 11 років. Негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача суми у розмірі 193302,50 грн приведе до тяжких наслідків для нього та його родини, відсутності коштів для придбання лікувальних препаратів, підтримання нормальної життєдіяльності родини, тощо. Разом з цим, заявник наголошував на тому, що від виконання рішення не ухиляється, а навпаки намагається його виконати та погасити наявний борг. Про реальність своїх намірів на погашення існуючої заборгованості заявником додано копії квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки №27 у сумі 12120 грн, №57 у сумі 26260 грн, №75 у сумі 4040 грн., (призначення платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельного сплачений фізичною особою).
Відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року заяву про розстрочення виконання рішення суду задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС у Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час існують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та відсутні підстави ставити під сумнів намір боржника виконувати судове рішення в майбутньому.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи- тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище.
При цьому, відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Так, в обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, є неспроможність з урахуванням відсутності у нього доходу, наявності хвороби, для лікуванні якої заявнику необхідні чималі кошти, забезпечити сплату боргу у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, тому для нього є вкрай важливим та необхідним допустити розстрочення виконання рішення суду.
Також до заяви боржником додані наступні документи:
-виписку Обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги із медичної картки стаціонарного хворого №11967, згідно якого основний діагноз інші уточнені ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках, стан після перенесеного оперативного втручання (видалення об'ємного утворення правої півкулі мозочку 18.06.1984) з формуванням кістозно-атрофічних змін правої півкулі мозочка, арахноїдальна киста скроневої ямки зліва, стійкий цефалічний, помірно виражений вестибуло-атактичний синдром;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2021 року по грудень 2024 року, станом на 14.04.2025, інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників відсутні, тобто дохід за вказаний період в ОСОБА_1 відсутній;
- квитанцію від 07.04.2025 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 12120,00 грн; квитанцію від 24.03.2025 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 26260,00 грн; квитанцію від 19.03.2025 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 4040,00 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 додатково було надано квитанції про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості від 25.04.2025 на суму 12120,00 грн, від 28.04.2025 на суму 40400,00 грн та від 30.04.2025 на суму 11110,00 грн. у підтвердження наміру добросовісного виконання рішення суду.
Варто зазначити, що відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.
Зважаючи на викладене, враховуючи матеріальний та сімейний стан ОСОБА_1 , який є безробітним, має двох неповнолітніх дітей та дружину, дохід якої спрямований на їх утримання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені вище обставини пояснюють причини неможливості погашення відповідачем заборгованості, а тому повне виконання рішення суду одноразово є обтяжливим для нього.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.