Справа № 127/13588/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гриневич В.С.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
24 червня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Малика Олега Олександровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення,
позивач звернувся із позовом до Вінницького міського суду Вінницької області в якому просив: скасувати постанову серії ЕНА №4546815 від 21.04.2025, винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Маликом Олегом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2025 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2025 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Маликом Олегом Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №4546815, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 21.04.2025 о 07 год. 56 хв. в м. Вінниця, вул. Київська, 175, керував автомобілем марки NISSAN QASHQAI д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в) ПДР - порушення правил користування ременями безпеки.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.3. в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно частини п'ятої статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 24.09.2024 о 21.04.2025 о 07 год. 56 хв. в м. Вінниця, вул. Київська, 175, керував автомобілем марки NISSAN QASHQAI д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в) ПДР - порушення правил користування ременями безпеки.
Згідно наданого представником відповідача відеозапису під назвою «export-s578e» із службової нагрудної бодікамери працівника поліції, вбачається лише спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, однак з вказаного відеозапису не вбачається того, що працівником поліції встановлено та зафіксовано того, що ОСОБА_1 будучи непристебнутий ременем безпеки керував транспортним засобом.
Посилання представника відповідачів з приводу того, що на вказаному відеозаписі сам позивач зазначає про те, що ремінь безпеки стоїть на заглушці не може беззаперечно стверджувати про те, що ОСОБА_1 будучи непристебнутий ременем безпеки керував транспортним засобом.
При цьому сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17.
Таким чином, матеріали справи не містять будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за частиною 5 статті 121 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.