Справа № 714/389/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфтемій С.М.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
24 червня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення,
у березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Герцаївського районного суду Чернівецької області із позовом за яким просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1354 від 04 березня 2025 року за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф в розмірі 17000 грн.
На обґрунтування позову зазначив, що при ухваленні оскаржуваної постанови, відповідачем, з огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення складений відносно нього - позивача, не з'ясовано (не вказано) які саме персональні дані не оновив останній, так як позивач перебуває на військовому обліку та облікові дані були оновленні, про що свідчить військовий квиток серії НОМЕР_1 та проставлені в ньому відмітки, зокрема про взяття його на військовий облік 01.10.2015 року та проходження ним ВЛК 07.04.2022 року.
Вказав, що відповідно до примітки ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Зауважив, що відповідач мав та має можливість отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Тому, вважає що винесена щодо нього постанова № 1354 від 04 березня 2025 року підлягає скасуванню як така що винесена незаконно, а провадження по адміністративній справі слід закрити.
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішення позивачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржене судове рішення, прийняти нове - про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильного судового рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2024 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 24 червня 25 року о 15 год. 30 хв.
На призначене судове засідання апелянт - ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, належних представників до суду не направив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не подано.
Відповідно до ст.311 КАС України, в зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, справа в суді апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяви відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних.
26 лютого 2025 року в присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, з якого слідує, що останній, будучи військовозобов'язаним, вчасно не оновив персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.
За постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 04 березня 2025 року №1354 через означені вище порушення, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак і відсутність правових підстав для їх задоволення.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.1 ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначенні статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024.
Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У абз.4 п.п.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом з тим, ОСОБА_1 у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Колегія суддів зауважує, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Будь-яких доказів на спростування вказаного суду не надав.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 станом на 16 липня 2024 року не було уточнено облікових даних, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Таким чином, підстави щодо скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення - відсутні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.