Справа № 120/147/25
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
25 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Консорціума "АКВА РЕСУРС 24" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Консорціума "АКВА РЕСУРС 24" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення відсутності компетанції (повноважень), зобов'язання вчинити дії,
07 січня 2025 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом в якому просив:
- встановити факт відсутності повноважень у відповідача щодо винесення рішення від 05.07.2024, оформленого протоколом № 15;
- визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 05.07.2024, оформленого протоколом № 15;
- встановити факт відсутності повноважень у відповідача щодо винесення рішення від 05.07.2024, оформленого протоколом № 16;
- визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 05.07.2024, оформленого протоколом № 16;
- визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 11.07.2024 про відхилення тендерної пропозиції Консорціуму "АКВА РЕСУРС 24";
- зобов'язати відповідача винести рішення про визнання Консорціуму "АКВА РЕСУРС 24" переможцем торгів закупівлі послуги з управління активами відповідно до ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а саме: 984/1000 частки об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 560100921240, який розташований за адресою: санаторій "Поляна" Закарпатська обл., Свалявський р-н., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 104; 16/1000 частки об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 560100921240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 104; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1928235921240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 171; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1929688621240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 131. (ID оголошення: UA-2024-05-15-002969-a), та укласти відповідний договір.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву Консорціум "АКВА РЕСУРС 24" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення відсутності компетенції (повноважень), зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу разом з доданими до заяви документами.
Не погоджуючись із ухвалою про повернення позовної заяви, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо встановлення абз. 3 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та абз.3 п. 59 Особливостей спеціального строку передбаченого приписами ч. 1 ст. 122 КАС України внаслідок неправильного тлумачення вказаних норм Закону України "Про публічні закупівлі", Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. N 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Згідно пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту установлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Так, згідно матеріалів справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2025 залишено без руху позовну заяву позивача, з підстав її невідповідності вимогам ч.ч. 3, 6 ст. 161 КАС України. При цьому суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, однак не додав до позовної заяви клопотання про його поновлення та докази поважності його пропуску. Крім того, позивач не доплатив судовий збір за пред'явлені позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 12 112,00 грн. Для усунення виявлених недоліків позовної заяви позивачу установлено строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку на подання адміністративного позову.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву Консорціум "АКВА РЕСУРС 24" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення відсутності компетенції (повноважень), зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу разом з доданими до заяви документами.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ч. 23 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" спірні рішення позивач вправі був оскаржити до суду протягом 30 днів з дня його оприлюднення 23.07.2024 о 18:04 год, але матеріали позовної заяви не містять відповідних даних.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 169 КАС України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Разом з тим, статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Як зазначалось вище, згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
За приписами частини 8 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
У разі порушення строків, визначених в абзацах першому-четвертому цієї частини, скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель.
Згідно з ч. 11 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в електронній системі закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду.
Частиною 14 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в електронній системі закупівель.
Строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів.
Відповідно до частини 15 - 16 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.
Згідно частини 22 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Відповідно до ч. 23 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Частиною 24 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Згідно абз. 3 ч. 8 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Разом з тим, згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Строк дії воєнного стану подовжувався в подальшому продовжувався Указами Президента України.
Пунктом 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
12.10.2022 Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Згідно з абз. 3 п. 59 вказаних Особливостей скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п'яти днів з дати, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Абзацом 3 ч. 8 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.»
Водночас, колегія суддів зазначає, що строки передбачені ч. 8 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" - це строки для подання скарги саме до органу оскарження Антимонопольного комітету України через електронну систему закупівель, а не до суду.
Аналізуючи зміст абз.3 ч. 8 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та зміст абз. 3 п.59 Особливостей, апеляційний суд зауважує, що вказані норми законодавства не містять вказівки, що зазначені строки - це спеціальний десятиденний або п'ятиденний строк подачі позовної заяви до адміністративного суду.
При цьому, відповідні строки законодавцем визначені як достатні для своєчасного оскарження порушень, пов'язаних із проведенням закупівель, забезпечення прозорості відповідних процедур, стабільності закупівельного процесу та захисту прав усіх учасників. Встановлення такого присічного строку спрямоване на недопущення затягування розгляду скарг, які можуть вплинути на ефективність проведення закупівель і реалізацію відповідних публічних договорів.
Таким чином, у спірних правовідносин строк звернення з адміністративним позовом, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Колегія суддів наголошує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Колегія суддів ураховує, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненні особи до суду. Проте відповідно до практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Такі висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 31.10.2023 у справі № 380/14623/22 та від 27.05.2025 у справі № 460/11311/24.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено право заявника на звернення до суду, з огляду на те, що повернення позовної заяви унеможливлює її належний розгляд та захист прав позивача у разі, коли буде встановлено дійсність їх порушення.
Підсумовуючи наведене, трактуючи норми процесуального закону із надмірним формалізмом, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу особи до правосуддя.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Консорціума "АКВА РЕСУРС 24" задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.