Справа № 2а-60/2010 Суддя (судді) першої інстанції: Заставенко М.О.
24 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та зобов'язати Міністерство оборони України виплатити заборговане грошове забезпечення за період з 25 липня 2008 року по 07.08.2008 року та оформити відповідні документи для надання в структурні підрозділи Пенсійного фонду України для оформлення пенсії;
- стягнути з Міністерства оборони України невиплачену грошову компенсацію за неотримане речове майно на підставі довідок № 123 та № 124 від 11.08. 2008 р. на загальну суму 7583,01 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок недоотриманої пенсії з дня її призначення, у зв'язку з неправильним обрахуванням процентної надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці та основного розміру пенсії грошового забезпечення з розрахунку 76 відсотків та здійснити відповідну додаткову виплату.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року визнано протиправними дії Міністерства оборони України та зобов'язано Міністерство оборони України виплатити заборговане грошове забезпечення за період з 11.06.2008 року по 07.08.2008 року та оформити відповідні документи для надання в структурні підрозділи Пенсійного фонду України для оформлення пенсії. Стягнуто з Міністерства оборони України не виплачену грошову компенсацію за не отримане речове майно на підставі довідок № 123 та № 124 від 11.08.2008 року на загальну суму 7583,01 грн.
05.12.2024 Дарницьким районним судом м. Києва була зареєстрована заява Міністерства юстиції України про роз'яснення рішення суду.
У вказаній заяві старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції просив суд роз'яснити рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2а-60/10, чи не підлягає під час розрахунку заборгованого грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснення нарахування виплат які включають в себе посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, вислуга років), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Надалі, ОСОБА_1 подав до Дарницького районного суду м. Києва заяву (пояснення) на заяву про роз'яснення рішення суду, в якій просив роз'яснити постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05.02.2010 у справі № 2а-60/10, а саме що Міністерство оборони України зобов'язане виплатити на користь позивача в повному обсязі заборговане грошове забезпечення за період з 11.06.2008 по 07.08.2008, до складу якого входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; роз'яснити, що грошове забезпечення підлягає індексації; роз'яснити, що у зв'язку із несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що на даний час складає 37 456,78 грн; роз'яснити, що наслідком не проведення з військовослужбовцем усіх необхідних розрахунків є поновлення його на раніш займаній посаді з виплатою грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку; роз'яснити, що пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення згідно частини 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; роз'яснити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9.03.2006 №268, розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Розрахунок щомісячних додаткових видів забезпечення має обраховуватися з 07.08.2006 по 07.08.2008 на підставі довідок Міністерства оборони від 29.12.2007 № 281/560д та від 19.08.2008 №281/932д, а також довідки від 11.09.2007 року №158 Апарату Ради національної безпеки і оборони України, де позивач проходив військову службу та нової довідки про виплачене грошове забезпечення з 11.06.2008 по 07.08.2008, виданої на виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05.02.2010 у справі 22-60/10; роз'яснити, що Міністерство оборони України на виконання рішення суду зобов'язане оформити та надати в структурні підрозділи Пенсійного фонду України належним чином оформлені документи для оформлення пенсії полковнику в запасі ОСОБА_2 , що є учасником бойових дій та ветераном військової служби; роз'яснити, що за ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачу перераховуються виконавцем стягнуті з боржника кошти на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 28 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким роз'яснити у мотивувальній частині виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
21 березня 2025 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
У такому разі в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення та суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому, роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення яке підлягає виконанню.
Водночас, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися із вимогами статті 254 КАС України.
Так, з тексту резолютивної частини постанови Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2а-60/10 від 05 лютого 2010 року, зокрема, визнано протиправними дії Міністерства оборони України та зобов'язано Міністерство оборони України виплатити заборговане грошове забезпечення за період з 11.06.2008 року по 07.08.2008 року та оформити відповідні документи для надання в структурні підрозділи Пенсійного фонду України для оформлення пенсії. Стягнуто з Міністерства оборони України не виплачену грошову компенсацію за не отримане речове майно на підставі довідок № 123 та № 124 від 11.08.2008 року на загальну суму 7583,01 грн.
В той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст. 254 КАС України.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість судового рішення, натомість, поставлено запитання щодо роз'яснення порядку виконання постанови суду. Втім, колегія суддів звертає увагу, що порядок виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення рішення не передбачена ст. 254 КАС України.
За наведеного, резолютивна частина постанови Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2а-60/10 від 05 лютого 2010 року не припускає кілька варіантів її тлумачення, є чіткою та зрозумілою, та у мотивувальній частині судом наведено належне правове обґрунтування та підстави, які регулюють спірні правовідносини з відповідним посиланням на норми чинного законодавства.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскільки постанова Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2а-60/10 від 05 лютого 2010 року є чіткою, зрозумілою та вмотивованою, резолютивна частина постанови суду першої інстанції не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме постанова суду не викликає труднощів для розуміння, відсутні підстави для її роз'яснення.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду від 28 січня 2025 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 28 січня 2025 року - без змін.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.