П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24845/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (суддя Аракелян М.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 13.12.2024) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
06.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ “ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якому товариство просило:
визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000021/2 від 14.06.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000194 від 14.06.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства відмовити повністю.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ від 13.03.2012 №4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 14.06.2024 декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2024 №б/н, прайс-листи виробника товарів №б/н від 07.06.2024, висновок експерта №20-33/06-2024 від 13.06.2024 р, видаткові накладні на реалізовану продукцію. Але в наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-33/06-2024 від 13.06.2024 р має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась. Листом від 16.06.2024 №1406.1 митний орган було повідомлено, що інші додаткові документи позивач не має можливості надати. Таким чином, у визначений законом час декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ.
Оскільки, відповідно до п. 2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, оскільки, відповідно до п. 2 ст. 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), а саме: резервним методом.
Таким чином апелянт стверджує, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500130/2024/000021/2 від 14.06.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000194 від 14.06.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА».
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.09.2023 року між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець), в особі директора Кескіної Людмили Анатоліївни, яка діяла на підставі Статуту, було укладено Контракт №0409 (а.с. 15-18).
Згідно п. 1.1. Контракту Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 1.2. Контракту з метою виконання п. 1.1 цього Договору Продавець зобов'язується передавати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його.
Згідно п. 1.4. Контракту, кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.
Відповідно до п. 3.1. Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.
Пунктом 3.2. Контракту встановлено, що Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційний інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товару.
Відповідно до п. 3.4. Контракту, покупець зобов'язується проводити оплату в міру реалізації Товару в порядку передбаченому пп. 4.5 цього Договору.
Пунктом 4.3. встановлено, що Поставка Товару Дистриб'ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціям до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов'язкова.
Згідно п. 4.5. Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, з гідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.
Зі змісту п. 4.6 вбачається, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов'язується надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України.
Відповідно до п. 4.8. Контракту, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів. Згідно п.4.9. відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.
Відповідно до п. 5.1. Контракту, кількість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця. Пункт 5.2. Контракту, якість Товару, має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документам, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару, Продавець передає Покупцю в момент передачі партії Товару. Продавець зобов'язується надавати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем, такі документи: Сертифікат якості; Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; Комерційний інвойс; Транспортний документ відповідно до характеру перевезення; Сертифікат походження товару; Експортна декларація; Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.
07.06.2024 року Сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 65 007,64 доларів США, підписавши специфікацію №25 (а.с. 19).
Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 07.06.2024 року, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною (CMR) А 1304689 від 07.06.2024 року (а.с. 56).
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом було подано митну декларацію №24UA500130019738U0 від 14.06.2024р., де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 2 765 212,88 грн. за ціною Контракту (а.с. 191-197).
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:
Рахунок-фактура №ERS2024000000157 від 07.06.2024 року (а.с. 20-21);
Міжнародна автотранспортна накладна (CMR) А №1304689 від 07.06.2024 року (а.с. 56-57);
Сертифікат походження А 1468259 від 07.06.2024 року (а.с. 58-59);
Висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року (а.с. 88-93);
Довідка про транспортні витрати №0706 від 07.06.2024 року (а.с. 64);
Специфікація №25 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року (а.с. 19);
Зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року (а.с. 15-18);
Копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00006906 від 07.06.2024 року (а.с. 22-34).
14.06.2024р. від Одеської митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів (а.с. 84-85).
14.06.2024 року листом за вих.№0706.1 позивач відповів на повідомлення митниці про надання пояснень та додаткових документів (а.с. 86-87).
З метою всебічного та об'єктивного визначення Митним органом митної вартості товарів, що імпортуються на підставі ЕМД №24U500130019738U0 на виконання вимог, вказаних у повідомленні декларанту №б/н від 07.06.2024 року, було надано для залучення до митного оформлення пояснення та наступні документи:
виписку з бухгалтерської документації (первинна документація) у вигляді товарних чеків за період січень 2024 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України;
платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за період січень 2024 року; фірмовий каталог виробника;
прайс-лист виробника на перший квартал 2024 року;
ланцюг транспортно-експедиційних договорів;
рахунки ТЕО;
висновок експерта про ціну №20-33/06-2024 від 13.06.2024 року (а.с. 94-100);
банківські виписки сплати по зовнішньоекономічному контракту;
Переклад експортної декларації країни відправлення (а.с. 35-47).
Також у відповіді зазначено проте, що запитувані митним органом договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) не передбачені дистриб'юторською угодою та специфікацією до неї, а тому не можуть бути надані декларантом митному органу.
14.06.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000021/2 (а.с. 184-187).
В спірному рішенні зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500130019738U0 від 14.06.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2024/000021/2 від 14.06.2024 р., а саме:
1. В декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів, вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п. 3.1, 3.3 зовнішньоекономічної угоди №0409 від 04.09.2023р.: «Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п. 1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України;
2. Печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 07.06.2024 №25 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 №0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
3. Документи, які підтверджують митну вартість товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; В наданій довідці про транспортні витрати від 07.06.2024 №0706 зазначено, що транспортна компанія страхування не здійснювала, проте відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;
4. В наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00006906 від 07.06.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна».
5. В інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 та специфікації №25 від 07.06.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту. На підставі ч. 3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6)прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України. Враховуючи назви контрагентів дистриб'юторської угоди від 04.09.2023 №0409, обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, а не як заявлено у пункті 9 Декларації митної вартості, у зв'язку з чим та відповідно до ч. 4 ст. 53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
14.06.2024 декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2024 №б/н, прайс-листи виробника товарів №б/н від 07.06.2024, висновок експерта №20-33/06-2024 від 13.06.2024 р, видаткові накладні на реалізовану продукцію. Проте, всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-33/06-2024 від 13.06.2024 р має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації що міститься у висновку, експертом не проводилась. Листом від 16.06.2024 №1406.1 митний орган було повідомлено, що інші додаткові документи не має можливості надати. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 Митного кодексу України відповідач повідомив, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення, буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до так і після їх випуску якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі 1) (неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органу наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статей 59 МКУ митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами, і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини другої статті 59 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме 10,7647 дол.США/кг (МД 23UA500130002604U3), товар №2 - 2,6438 дол.США/кг. (МД 23UA500130004596U2), товар №3 - 13,5822 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), товар №4-13,6187 дол.США/кг. (23UA500130006086U9), товар №5 - 0,6258 дол.США7шт, (18,1 дол.США/кг) (МД23UA500130002604U3), товар №6 - 1,565 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), товар №7 - 18,9886 дол.США/кг. (МД 23UA500130004596U2), товар №9 - 4,5655 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), товар №11 - 96,4603 дол.США7кг. (23UA500130006086U9). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано. Декларанту роз'яснено права, викладені у ч. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митним органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ.
На підставі спірного рішення відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000194 (а.с. 188-190).
14.06.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію за №24UA500130019775U0 яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, передбаченої до ч. 7 ст. 55 МК України (а.с. 191-197).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставини надання позивачем неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року у справі №21-498а15).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для витребування від декларанта додаткових документів слугували висновки митниці про те, що подані для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного;
- печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 07.06.2024 №25 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 №0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
- документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; В наданій довідці про транспортні витрати від 07.06.2024 №0706 зазначено, що транспортна компанія страхування не здійснювала проте відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;
- в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00006906 від 07.06.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна»;
- в інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 та специфікації №25 від 07.06.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції крізь призму доводів апеляційної скарги щодо виявлених неточностей, які, на думку митного органу, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, що ввозив позивач, колегія суддів вважає наступне.
Що стосується тверджень апелянта про те, що в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п. 3.1, 3.3 зовнішньоекономічної угоди №0409 від 04.09.2023 :«Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п. 1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки апелянтом не вказано яким саме чином вказані розбіжності впливають на визначення митної вартості товару.
Щодо посилання митного органу на те, що печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 07.06.2024 №25 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 №0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, то колегія суддів вважає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, подана позивачем специфікація містить всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам, які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсу, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач.
Між тим, розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Специфікація була сканована декларантом позивача, що є технічною вимогою для подання документу до митного оформлення, проте зауваження щодо застосування графічних редакторів та ознак підробки є суб'єктивним судженням посадової особи митного органу. Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв'язку з чим її необхідно обробити (зменшити розмір файлу), щоб документ мав необхідний розмір для надіслання його митниці під час митного оформлення.
Зазначивши про відмінності у розмірі печаток митний орган інших яких-небудь належних обґрунтувань не навів та відповідних доказів не надав, тобто не довів правомірність прийнятого рішення.
Щодо посилання митного органу на те, що, в інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; у наданій довідці про транспортні витрати від 07.06.2024 №0706 зазначено, що транспортна компанія страхування не здійснювала проте відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем, то колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до пунктів 3.2. та 5.2. контракту №0409 від 04.09.2023, пакування входить до вартості товару.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами товариства про те, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Не може вважатися обґрунтованим сумнівом відсутність відомості щодо даної складової митної вартості товару така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням за документами поданими позивачем до митного органу.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в яких Верховний колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Щодо посилання митного органу на те, що в інвойсі від 07.06.2024 №ERS2024000000157 та специфікації №25 від 07.06.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, то колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до п. 4.7. контракту № 0409 від 04.09.2023, продавець зобов'язався надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні.
На підставі викладеного продавцем було виписано інвойс від 07.06.2024 №ERS2024000000157.
Отже, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам дистриб'юторської угоди зі змінами та доповненнями.
З приводу тверджень відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00006906 від 07.06.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна», колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що заповнення експортної митної декларації не перебуває у межах компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару, за резервним методом, всупереч вартості товару за контрактом.
Крім цього, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення, відповідач не наводить конкретних розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих у відповідності до частини другої статті 53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
З огляду на наведені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару. Позивачем, як декларантом було подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Апеляційна скарга відповідача зазначених висновків не спростовує, за своїм змістом ідентична відзиву на адміністративний позов, доводи якого були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують до уваги.
Варто зауважити, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Отже, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ “ЕРСАГ УКРАЇНА» та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильним та не підлягає зміні чи скасуванню.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов