П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24458/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року (суддя Катаєва Е.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 07.10.2024) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «АМА-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «АМА-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних №10491468/45345644, №10491466/45345644, №10491470/45345644, №10491467/45345644, №10491469/45345644 від 01.02.2024;
- зобов'язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №1 від 01.12.2023 року, №3 від 04.12.2023 року, №7 від 18.11.2023 року, №12 від 12.12.2023 року, №13 від 13.12.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АМА-ТРАНС» днем їх надходження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
На думку апелянта, суд першої інстанції припустився наступних порушень норм процесуального права: ч. 4 ст. 9 КАС України щодо не з'ясування всіх належних обставин у справі; ч. 1 ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 73, 77, 242 КАС України. Зазначені порушення Одеським окружним адміністративним судом норм процесуального права у наступному (при винесенні вищезазначеного рішення) призвело до порушень норми матеріального права, таких як п. 44.1 ст. 44 ПК України.
У зв'язку із чим апелянт зазначив, що показники, визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Проте позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкових накладних.
Апелянт зауважив, що судом першої інстанції також проігноровано позицію Верховного суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, де суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування
У постанові від 14.05.2019 № 825/3990/14 Верховний Суд дійшов висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками га формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.
У постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися па підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АМА-ТРАНС» зареєстровано в ЄДРЮО, ФОП та ГФ як юридична особа та здійснює свою господарську діяльність. Видами економічної діяльності за КВЕД є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); Складське господарство; КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та інші.
Для провадження господарської діяльності у ТОВ «АМА-ТРАНС» є основні засоби (власні та орендовані) серед яких: Спеціалізований вантажний фургон марки Mercedes-Benz, модель Atego, державний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ); Спеціалізований вантажний фургон марки Mercedes-Benz, модель Atego 1229, державний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ); Спеціалізований вантажний тягач марки VOLVO, модель FH42T, державний номер НОМЕР_5 (Договір оренди №01/10/2023 від 01.10.2023р.); Спеціалізований вантажний тягач марки VOLVO, модель FH42T, державний номер НОМЕР_6 (Договір оренди №01/10/2023-1 від 01.10.2023р.) - Спеціалізований напівпричіп марки CARNEHL , модель 6454, державний номер НОМЕР_7 (Договір оренди №01/10/2023-4 від 01.10.2023); Спеціалізований напівпричіп марки SCHMITZ, модель SKI 24 SL 7.2, державний номер НОМЕР_8 (Договір оренди №01/10/2023-3 від 01.10.2023р.).
Інформація про вищевказані транспортні засоби зафіксована та відображена у Повідомленнях про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП. Використання транспорту підтверджується також відображеними в бухгалтерському та податковому обліку придбання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів у суб'єктів господарювання ТОВ «КПП ЦЕНТР», ТОВ «С КАРД СЕРВІС», ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ». Також підприємство має нерухоме майно та трудові ресурси.
При здійсненні господарської діяльності 13.10.2024 року між ТОВ «АМА-ТРАНС» (виконавець) та ТОВ "ДОЛИНА ЛОГІСТИКС ЮЕЙ" (Замовник) укладений Договір №13/10 від 13.10.2023 року перевезення вантажів, згідно з п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові, олійні культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю Сторін), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані Послуги в порядку та на умовах цього Договору.
ТОВ «АМА-ТРАНС» згідно Договору зобов'язано здійснити перевезення вантажу за маршрутом: смт. Затишшя, Одеська обл. м. Рені.
За результатами здійснення господарських операцій ТОВ ТОВ «АМА-ТРАНС» складено та подано на реєстрацію податкові накладні №1 від 01.12.2023 року, №3 від 04.12.2023 року, №7 від 18.11.2023 року, №12 від 12.12.2023 року, №13 від 13.12.2023 року.
На виконання вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України ПН направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Реєстрація ПН зупинена. В квитанціях вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 01.12.2023№ №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, з додатками, що підтверджується квитанціями.
До повідомлення були додані пояснення та копії документів, що підтверджують надання послуг: договір, акт виконаних робіт, рахунок, ТТН.
Проте Комісією прийнято рішення №10491468/45345644, №10491466/45345644, №10491470/45345644, №10491467/45345644, №10491469/45345644 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації ПН №1 від 01.12.2023 року, №3 від 04.12.2023 року, №7 від 18.11.2023 року, №12 від 12.12.2023 року, №13 від 13.12.2023 року. Вказані рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Вважаючи вказані рішення про відмову в реєстрації ПН протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «АМА-ТРАНС» звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції виходив з того, що одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Суд вважав, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності.
Окремо суд звернув увагу, що спірні рішення не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Зокрема в них вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням та якого саме законодавства в рішеннях не зазначено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно до пункту 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Згідно з пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена позивачем на реєстрацію до ЄРПН ПН прийняті, але їх реєстрація була зупинена та вказано, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проте, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
У зв'язку з чим варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.
Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі №824/245/19-а.
Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
При цьому, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено, які саме конкретно документи потрібні, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд.
Водночас, зі спірних рішень про відмову у реєстрації ПН вбачається, що вони не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містить загальне посилання про те, що підставою для відмови стало надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Відтак, в даному випадку відповідачем у спірних рішеннях було викладено загальні правові норми без зазначення конкретних документів, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Таким чином такі рішення податкового органу не відповідають принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, яке полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Колегія суддів наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Із врахуванням вищевикладених обставин, а також того, що надані позивачем документи підтверджують здійснення господарських операції по поданим ПН, що не спростовується апелянтом, та обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН №7 від 04.05.2024 в ЄРПН відповідачами не доведено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати згадані ПН позивача в ЄРПН датою їх подання, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано: заявки Замовника, товаро-транспортні накладні або подорожні листи, заявки, що на переконання контролюючого органу свідчить про недоведеність фактичного здійснення господарської операції, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених первинних документів, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи №640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.
Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №825/3990/14 та від 06.03.2018 у справі №804/5444/16 також не є аргументованими, оскільки обставини даної справи не є подібними.
Зокрема, предметом розгляду вказаних апелянтом справ є скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.
При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).
Резюмуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов