24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/38539/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 420/38539/24 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ» судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 2750,00 грн. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ» судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 2750,00 грн.
На зазначене додаткове рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 р. поважними та відкрити апеляційне провадження. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що у Державної податкової служби України та у Головного управління ДПС в Одеській області наразі відсутні кошти для стягнення витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ» у загальній сумі 5500,00 грн. Апелянт зазначає, що відповідна обставина є незалежною від волі Головного управління ДПС в Одеській області та перешкоджає доступу до правосуддя та здійснення належного оскарження рішень суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме, для надання доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області 03.06.2025 р. о 19:30.
09 червня 2025 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду поважними, поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на відсутність коштів для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ВЕЙПЕР ДЕЛАЙТ». Крім того, апелянт зазначає, що на їх думку зазначений строк не був пропущеним.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Ввідповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 03 березня 2025 р.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, додаткове рішення суду від 03.03.2025 р. доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області 04.03.2025 р. о 00:29 (а.с. 107).
Апеляційну скаргу разом з додатками було подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» 27.05.2025 р. р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС в Одеській області подано через більше ніж два місяці після ухвалення оскаржуваного рішення.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не обґрунтовані підстави, які перешкоджали подати апеляційну скаргу в межах строку передбачених КАС України та не надано відповідних доказів.
З урахуванням висновку Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18, колегія суддів приходить до висновку, що судовий збір за подання апеляційної скарги на додаткове рішення не сплачується, а тому, підстави пропуску строку зазначені апелянтом в клопотанні, а саме, відсутність належного фінансування, не можуть бути прийняті судом в даному випадку.
Крім того, суд зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Про це зазначає ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Інших підстав щодо пропуску строку апелянтом до суду не надано.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 16.06.2025 р.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотань Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко