Постанова від 24.06.2025 по справі 420/18270/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18270/24

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 420/18270/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003року №1078;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.06.2018 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн. за період з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум." податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020 рік;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019, 2020 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020 рік;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням. раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки;

-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11.09.2017 по 26.06.2018 включно та військовій частині НОМЕР_2 з 27.06.2018 по 02.07.2020 року включно. На електронні пошту військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » до командира військової частини НОМЕР_2 представником позивача було направлено адвокатські запити з метою отримання документів та в подальшому скарги через ненадання відповідей на запити. На думку Позивача, з 01.03.2018 під час проходження військової служби відповідачами не було нараховано та в подальшому не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Крім того, під час проходження служби та здійснення виплат по звільненню відповідачі протиправно не враховували індексацію грошового забезпечення, в тому числі індексацію, визначену відповідно до п.5 Порядку №1078, до складу грошового забезпечення: - при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2020 роки; - при обрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки; - при обрахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки; - при обрахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік. Таку бездіяльність відповідачів позивач вважає протиправною, та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Військової частини НОМЕР_1 надав до суду відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року. Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з'явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби. Крім того, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. При цьому у лютому 2018 оклад позивача становив 565 грн, після підвищення окладу у березні 2018 він становив 2730 грн. У період з березня 2018 до грудня 2018 включно індекс споживчих цін жодного разу не вийшов за 103%, передбачених ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», як підставу індексації. За таких обставин, відсутні підстави для здійснення індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 до листопада 2018, оскільки, оклад підвищився на 2165 грн, в той час як можлива індексація становила 0 грн. Таким чином, позивач не отримав права на отримання суми індексації-різниці, оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року перевищив в кілька тисяч разів суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Щодо матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахування додаткової грошової винагороди, представник відповідача вказує, що в 2018 році позивач з відповідним рапортом не звертався, внаслідок чого відповідний наказ командиром не видавався.

Представник Військової частини НОМЕР_2 надав до суду відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку№1078 наростаючим підсумком. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2015 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі і позивача, збільшилося в абсолютному розмірі. Вказаною постановою підвищено розміри посадових окладів та окладів за військове звання всіх категорій військовослужбовців, у тому числі, позивача, та відповідно змінився базовий місяць для нарахування індексації його грошового забезпечення. Водночас, відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, величина індексу споживчих цін з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно не перевищувала поріг індексації у 103%. Відтак, включення позивачем до розрахунку сум індексації у період з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно є необґрунтованим. Крім того представник відповідача зазначає, що положення Закону №1282-XII та Порядку №1078 у спірний період, а саме: з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно не містили в собі такого поняття як “фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 “Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078 лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесені зміни до Порядку №1078, у тому числі викладено у новій редакції додаток 4 “Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів», який не передбачає визначення індексації у фіксованій величині. Таким чином, доводи ОСОБА_1 у цій частині ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

На переконання відповідача вимоги, які викладені у пунктах 10-17 прохальної частини адміністративного позову, напряму залежать від прийняття рішення по основних вимогах, відображених у пунктах 3 та 5. До того ж, станом на теперішній час, позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату: - грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; - грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; - грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. А відповідач, після детального розгляду заяви, не приймав остаточне рішення, стосовно виплати відповідних сум. Також представник відповідача вказує, що індексація грошового забезпечення не може вважатися як такою, що має постійний характер, як наслідок, і не входить до складу грошового забезпечення. Крім того, оскільки допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не є систематичними видами виплат, визначення складових яких чітко врегульовано законодавством, тому підстави для індексації вказаних виплат відсутні.

Ухвалою суду від 17.06.2024 зобов'язано надати у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали до Одеського окружного адміністративного суду: Військову частину НОМЕР_1 : - належним чином засвідчені копії наказів про призначення та звільнення ОСОБА_1 зі служби (в тому числі щодо виключення з особового складу); - довідку із зазначенням відомостей щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 26.06.2018 року включно (із зазначенням помісячно виплаченої або не виплаченої індексації), та який базовий місяць для індексації враховувався, а також у разі не здійснення виплати індексації вказати причини такої невиплати; - пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо: розміру підвищення доходу ОСОБА_1 в березні 2018 р.; суму можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 р.; - інформацію щодо того, чи перевищує розмір підвищення доходу ОСОБА_1 в березні 2018 р. суму можливої індексації; - картку особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 26.06.2018 включно; - інформацію щодо того чи враховувалась індексація грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; Військову частину НОМЕР_2 : - належним чином засвідчені копії наказів про призначення та звільнення ОСОБА_1 зі служби (в тому числі щодо виключення з особового складу); - довідку із зазначенням відомостей щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно (із зазначенням помісячно виплаченої або не виплаченої індексації), та який базовий місяць для індексації враховувався, а також у разі не здійснення виплати індексації вказати причини такої невиплати; - картку особового рахунку ОСОБА_1 за період з 27.06.2018 року по 02.07.2020 року включно; - інформацію щодо того чи враховувалась індексація грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018, 2019 та 2020 роки та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зупинено провадження по справі №420/18270/24 до надходження до суду вищевказаних доказів.

Ухвалою суду від 05.02.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 05.02.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання ухвали відомості щодо стану виконання виконавчого листа по справі №420/15932/24 від 19 серпня 2024 року виданого Одеським окружним адміністративним судом 26.11.2024 року, та інформації щодо розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року після проведеного перерахунку на виконання вказаного рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.04.2025 у справі № 420/18270/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.07.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020 роки.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати в цій частині та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення твердої суми заборгованості, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15781,88 грн та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97956,48 грн;

- суд першої інстанції не врахував, що разом із виплатою грошового забезпечення позивачці підлягає виплата компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 11.09.2017 по 26.06.2018 року включно та Військовій частині НОМЕР_2 з 27.06.2018 по 02.07.2020 року включно, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Витягу із Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №134 від 26.06.2018 року молодшого сержанта ОСОБА_3 , бойового медика 3 розвідувального взводу розвідувальної роти, призначену наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.06.2018 року №79-РС на посаду бойового медика механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , вважати такою, що 26 червня 2018 року справи та посаду здала та вибула до нового місця служби АДРЕСА_1 . З 26 червня 2018 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік отримала. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 за 2018 рік не отримала.

Відповідно до Витягу із Наказу Командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №134 від 27.06.2018 року Військовослужбовця військової служби за контрактом молодший сержант ОСОБА_4 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.06.2018 №79-РС на посаду бойовий медик 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, ВОС-878033А, який прибув із військової частини НОМЕР_1 в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 в район виконання завдання за призначенням в зоні проведення операції об'єднаних сил з 27.06.2018 зарахувати до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, і вважати таким, що з 27.06.2018 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3000 гривень на місяць, шпк "молодший сержант".

Відповідно до Витягу із Наказу Командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №127 від 02.07.2020 року, військовослужбовця військової служби за контрактом молодший сержант ОСОБА_4 , офіцер прес-служби військової частини НОМЕР_2 звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 10.06.2020 №64-РС з військової служби у запас за підпунктом “й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», вважати, що справи та посаду здав, з 02.07.2020 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щорічна основна відпустка за 2019 рік надавалась з 14.10.2019 по 02.11.2019, щорічна основна відпустка за 2020 рік надавалась з 15.01.2020 по 29.01.2020, грошову допомогу на оздоровлення згідно наказу Міністра оборони України 07 червня 2018 року №260 за 2020 рік отримав. Виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку в 2019 році за 11 днів. На підставі рішення Міністра оборони України від 14 листопада 2019 року №17709/3, статті 16-2 Закону України “Про відпустки» та пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку 84 календарних дні учасникам бойових дій у 2015-2020 роках. Матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, відповідно порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, за 2020 рік виплатити 670 гривень 00 копійок.

Відповідно до довідки про виплату грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2024 №2105 позивачу з лютого 2018 року по червень 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_3 №467 за 07/2018 - 06/2019, №547 за 07/2019 - 06/2020, №448 за 07/2020 - 06/2021, сформованих Військовою частиною НОМЕР_2 , позивачу нараховувалася індексація поточна у грудні 2018 року та лютому 2019 року в розмірі 71,08 грн, у березні 2019 року - 205,55 грн, у квітні - червні 2019 року - 134,47 грн, у липні - жовтні та грудні 2019 року - 206,72 грн, у січні - червні 2020 року - 216,51 грн, у липні 2020 року - 231,11 грн.

Оскільки у період проходження військової служби позивачці не в повному обсязі було виплачено індексацію грошового забезпечення, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, вона звернулася до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078; зобов'язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

При цьому, суд наголосив, що належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення твердої суми заборгованості, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15781,88 грн та зобов'язання відповідача 2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97956,48 грн не належать задоволенню.

Також суд виснував, що позовні вимоги в частині виплати компенсації є передчасними, оскільки наразі відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права позивача в цій частині та у суду відсутні підстави вважати, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різницю грошового забезпечення відповідачами не буде здійснено такої компенсації.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.

Ключові питання, які потребують вирішення в контексті розгляду даної справи стосуються:

- уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру так званої “індексації-різниці» 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 та 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн. за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно;

- способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення;

- наявності підстав для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Щодо уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру так званої “індексації-різниці» 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно та 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У контексті наведеного, апеляційний суд зазначає, що термін “індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 та за період з 27.06.2018 по 02.07.2020.

Апеляційний суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Відповідно до копії довідки про грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає - 7654,00 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 8035,63 грн.

Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: 8035,63 грн - 7654,00 грн. = 381,63 грн.

В свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 381,63 грн = 4081,52 грн.

Таким чином, сума індексації, з урахуванням абз. 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078, підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн.

За встановлених обставин та наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про наявність у нього права на отримання суми індексації-різниці з урахуванням абз. 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно сума індексації підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При обранні способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як встановлено з матеріалів справи, у позовній заяві ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити їй «індексацію-різниці» 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 та 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн. за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно, тобто у конкретних, розрахованих сумах.

Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

При цьому, Верховний Суд у постановах, зокрема, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22) підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці, суд помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн та за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 та 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн. за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відносно наявності підстав для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 апеляційний суд зазначає про таке.

У пункті 164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (далі - Порядок № 44), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави для висновку про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як уже зазначалось судом вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.

При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Правовий висновок з цього питання, викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 380/813/22.

Таким чином, суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині виплати компенсації є передчасними, оскільки наразі відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права позивача в цій частині та у суду відсутні підстави вважати, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різницю грошового забезпечення відповідачами не буде здійснено такої компенсації.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно та у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 420/18270/24 - змінити, виклавши абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення у новій редакції:

«Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 15 781,88 грн за період з 01.03.2018 по 26.06.2018 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4081,52 грн. в місяць у загальній сумі 97 956,48 грн за період з 27.06.2018 по 02.07.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 420/18270/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк

Попередній документ
128400146
Наступний документ
128400148
Інформація про рішення:
№ рішення: 128400147
№ справи: 420/18270/24
Дата рішення: 24.06.2025
Дата публікації: 27.06.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.08.2025)
Дата надходження: 12.06.2024
Розклад засідань:
24.06.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд